, з відділами та службами, що реалізовують конкретні функції управління в масштабах всієї організації (планування, фінанси, бухгалтерія, маркетинг, кадри).
В
Рис. 1. Організаційна структура ЗАТ В«ЧелябхімоптторгВ»
Оформлена за лінійно-функціональним принципом організація, зберігши жорсткість і простоту лінійних структур, придбала високопродуктивний, спеціалізований управлінський потенціал. Звільнення лінійних підрозділів від вирішення загальнийорганізаційних управлінських завдань дозволило різко збільшити масштаби її діяльності та реалізувати тим самим отриманий від цього позитивний ефект. Виконання управлінських функцій на базі їх розмежування і спеціалізації менеджменту забезпечило зростання якості управління всією організацією, підвищення ефективності контролю за лінійними підрозділами і досягнення загальноорганізаційної орієнтирів. p align="justify"> Передача поточного управління керівникам лінійних підрозділів та функціональний розподіл управлінської діяльності організації в цілому дозволяють вищому керівництву зосередитися на вирішенні стратегічних проблем розвитку підприємства, забезпечити його найбільш раціональне взаємодія з зовнішнім середовищем. p align="justify"> Безумовною перевагою організаційної структури є її гнучкість. Лінійно-функціональна організація забезпечує достатні можливості реструктуризації лінійних підрозділів по мірі зростання організації, зміни технології, відділення споріднених виробництв. З розвитком підприємства змінюється і В«набірВ» функціональних відділів, а також зміст виконуваних ними завдань. Зауважимо тут же, що саме виділення функціональних підрозділів надає особливу значимість виконуваних ними операцій і веде до підвищення ролі і значення управлінців в організації. p align="justify"> Однак було б невірним не помічати очевидних організаційних недоліків лінійно-функціональних структур, а саме:
проблеми міжфункціональних координації. Це породжує певну конфліктність між службами, прагнення піднестися в ряду рівних;
вузька спеціалізація працівників, яка звужує горизонт їх професійного бачення, принижує загальноорганізаційні цілі і завдання до функціональних;
обмеження можливості професійного розвитку функціональних і особливо лінійних керівників (останні звільняються від спеціалізованих управлінських функцій, зосереджуючи свою увагу на проблемах власне виробництва);
як правило, недостатність повноважень у функціональних і лінійних керівників, які В«виштовхуютьВ» ухвалення рішення на рівень вищого керівника, тим самим перевантажуючи його поточними проблемами.
Дерево цілей підприємства представлено на малюнку 2
В
Основними цілями підприємства є:
завоювати або утримати велику частку якого-небудь ринку;
домогтися більш високої якості с...