і, постійно з'являються і зникають; хвилювання їх - джерело страждання - припиняється у стані нірвани. p> Всі ці роки Будда з учнями простував по містах 6 держав середньої течії долини Гангу.  Першу проповідь він вимовив у Сарнатхе поблизу Варанасі, останню в Кушінагарі.  Місця народження, Просвітлення, першої та останньої проповідей - це чотири святині, найбільш шановані всіма буддистами світу.  Будда не залишив після себе спадкоємця, а оголосив таким Закон, слідувати якому кожен має право в силу власного розуміння.  Дхарма Будди - одне з начал, які об'єднують буддизм. <В  
  II  .  Буддизм  
   1.  Історія поширення  
				
				
				
				
			  Буддизм - одна з трьох (поряд з християнством і ісламом) світових релігій.  Виник у Стародавній Індії в 6-5 ст.  до н.  е..  Розквіт буддизму в Індії 5 ст.  до н.  е..  - Поч.  1-го тис. н.  е..; поширився в Південно-Сх.  і Центр.  Азії, частково в Ср  Азії і Сибіру, ​​ассиміліровав елементи брахманізму, даосизму та ін В Індії до 12 ст.  розчинився в індуїзмі, сильно вплинувши на нього.  Виступив проти властивого брахманізму переважання зовнішніх форм релігійного життя (в т. ч. ритуализма).  У центрі буддизму - вчення про В«4 шляхетні істини": існують страждання, його причина, стан звільнення і шлях до нього.  Страждання і звільнення - суб'єктивні стану і одночасно якась космічна реальність: страждання - стан неспокою, напруженості, еквівалентне бажанню, і водночас пульсація дхарм; звільнення (нірвана) - стан незв'язаності особистості зовнішнім світом і одночасно припинення хвилювання дхарм.  Буддизм заперечує потойбіччя звільнення; в буддизмі немає душі як незмінної субстанції - людське В«яВ» ототожнюється з сукупним функціонуванням певного набору дхарм, немає протиставлення суб'єкта та об'єкта, духу і матерії, немає бога як творця і безумовно вищої істоти.  У ході розвитку буддизму в ньому поступово склалися культ Будди і бодхісатв, ритуал, з'явилися сангхи (чернечі громади) і т. д. 
  Вже перші документальні відомості про буддизм, якими стали вибиті у камені укази імператора Ашоки (268-231 до н. е..), який об'єднав північно-східну, північну і центральну Індію, свідчили про величезний вплив Закону Будди на політику держави.  Ашока прагнув впливати і на сусідні країни, посилаючи туди буддійські місії, в тому числі й на далеку Шрі Ланку.  Цим же часом датуються і найбільш ранні пам'ятки культового зодчества в буддизмі, насамперед ступи - кургани над останками Будди Шак'ямуні, які розкопані на території від долини Гангу до північної околиці імперії в Гандхаре (східна частина сучасного Афганістану) і які збереглися завдяки тому, що приблизно  з 2 ст.  прикрашалися кам'яними п'єдесталами, барельєфами, огорожами і ставали центрами будівництва храмової-монастирських комплексів. 
  Очевидно, що збереглися матеріальні пам'ятки створювалися значно пізніше приходу буддійських місіонерів у виникаючі держави.  Так, в країнах Південно-Схід...