#39;язання з одного боку становить право кредитора вимагати відшкодування шкоди в повному обсязі, а з іншого - обов'язок боржника задовольнити правопретензій кредитора шляхом вчинення позитивних дій, спрямованих на відшкодування шкоди. У цьому відмінність зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди від інших цивільно-правових відносин. p align="justify"> Метою зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди є відшкодування шкоди потерпілому в натурі або грошове покриття заподіяних збитків (ст. 1082 ЦК). У зобов'язанні внаслідок заподіяння шкоди боржник відповідає за дії третіх осіб лише за наявності власної провини у протиправному заподіянні шкоди (ст. 1073-1076 ЦК). На зменшення розміру відповідальності внаслідок заподіяння шкоди впливає тільки груба необережність кредитора (ст. 1083 ЦК). У зобов'язаннях внаслідок заподіяння шкоди боржник своєю протиправною поведінкою заподіює шкоду іншій особі поза рамками договору, у зв'язку з чим цивільний закон передбачає більш сувору відповідальність внаслідок заподіяння шкоди. p align="justify"> З урахуванням сказаного
об'єкт деліктного зобов'язання можна визначити як зазнали шкідливому впливу з боку правопорушника матеріальні цінності або нематеріальні блага, що належать суб'єкту цивільного права.
Для виникнення цивільно-правової відповідальності внаслідок заподіяння шкоди необхідна наявність складу цивільного правопорушення. Під складом правопорушення розуміється сукупність зобов'язань, з якими закон пов'язує виникнення, зміни та припинення прав і обов'язків, зокрема права потерпілого на відшкодування шкоди і обов'язки заподіювача шкоди відшкодувати шкоду в повному обсязі. Склад цивільного правопорушення традиційно включає в себе 4 елементи: 1) наявність шкоди у потерпілої сторони, 2) протиправність поведінки заподіювача шкоди; 3) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди; 4) провину заподіювача шкоди.
У цивільному праві під шкодою розуміють знищення або применшення охороняється законом матеріального і нематеріального блага. ГК виділяє два види шкоди: майновий і немайновий, протиправне заподіяння яких в рівній мірі тягне за собою виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди. Важлива відмінність між двома видами шкоди полягає в тому, що майновий шкода відшкодовується в повному обсязі (ст. 1064 ЦК), а немайнову - підлягає грошовій компенсації, розмір якої встановлюється судом (ст. 1099 ЦК).
Під протиправністю у вузькому сенсі цього слова прийнято вважати порушення приписів правової норми. Протиправним може бути як дія, так і бездіяльність. Протиправне дія характеризується порушенням прямих заборон, що містяться в ...