у і викритті його справжнього винуватця. Специфічні риси показань потер-співав повинні враховуватися при дослідженні та оцінці їх. По-яка терпіла обов'язково повинен бути допитаний, бо дача свідчень є його гарантованими законним правом як учасника про-процесу. p> Показання потерпілого є важливим процесуальним до-документом, який потрібно оцінити з точки зору його доказ-жавного значення, знаючи особливості особистості потерпілого. Дуже важливий чинник у розслідуванні злочину - правосвідомість потер-співав. Від того, наскільки нетерпимо відноситься потерпілий до пра-вонарушения, хоче допомогти слідству і правосуддю, часто залежить достовірність і точність його свідчень. p> Слідчому дуже важливо встановити психологічний контакт з по-який зазнав, враховуючи його психічний стан та індивідуальні особливості, і таким чином забезпечити повноту і точність показу-ний. Вивчення психофізіологічних властивостей потерпілого, сили, по-рухливості нервових процесів, типу вищої нервової діяльності, темпераменту допомагає визначити можливість здійснення зазнавши-шим тих чи інших дій, а в цілому - створити правильну картину події. Ці якості необхідно враховувати і при встановленні кон-такту з потерпілим, організації слідчих дій. p> Дії злочинця, наслідки злочинного діяння нерідко призводять потерпілого в стан сильного душевного потрясе-ня, збудження, страху, важкої депресії, гніву, обурення, отча-яния, розгубленості. Без урахування цих особливостей, їх правильного психологічного аналізу, зняття стресового стану потерпілого важко розраховувати на повноту та правильність його показань [3]. p> З метою виключення помилок у показаннях потерпілого важливо вчи-ють особливості сприйняття їм у момент скоєння злочину обставин справи, особистості злочинця. Експериментально доказів-але, що відчувають їм почуття страху, гніву, сорому, образи і т. п. можуть сприяти спотворення сприйняття, звужуючи його обсяг, при-водячи до неправильної оцінки низки фактів, ознак, деталей. При фізіологічному афекті, який зустрічається нерідко в результаті злочинного посягання на особистість, у потерпілого ускладнюється самоконтроль, правильна оцінка своїх дій, погіршується воспри-ємство реальної обстановки [4]. У подібних станах потерпілий може помилитися, оцінюючи фізичні дані злочинця, кількість пра-вонарушітелей, характер дій нападників і т. п. Однак сильні переживання, які відчувають потерпілими в момент вчинення пре-ходження, найчастіше роблять їх сприйняття більш глибоким, яскравим, дають можливість надовго запам'ятати багато, навіть незначні деталі, події, ознаки зовнішності злочинця.
Оскільки злочин завдає душевну травму потерпілому, він подумки багаторазово повертається до того, що трапилося, згадуючи раз-особисті обставини злочинної події. При цьому потерпілому нерідко вдається згадати якісь суттєві обставини, про які він не повідомив при першому допиті. Ось чому з урахуванням фізичного і психічного стану потерпілого, намагаючись не при-чинять йому зайвих пс...