ше відносно суспільства без класів. p align="justify"> Правові норми зафіксовані в різного роду документах: конституціях, кримінальних і цивільних кодексах, окремих законодавчих актах і т.п. Моральні норми не записані ніде. Вони існують лише в громадській думці. І громадська думка одночасно є єдиною силою, що забезпечує дотримання норм моралі. p align="justify"> Коли людина з'являється на світ, він являє собою всього лише біологічний організм. Потім він крок за кроком вступає в людське середовище. Він здійснює різного роду дії, а навколишні його люди певним чином їх оцінюють. Нас у даному випадку цікавлять не всі взагалі дії людини, а лише ті з них, які представляють собою його ставлення до інших людей і суспільству в цілому. p align="justify"> У товариств з різними соціально-економічними структурами уявлення про добро і зло можуть не збігатися. Але вони завжди існують і лежать в основі оцінки суспільством вчинків своїх членів. Постійно, повсякденно оцінюючи дії людей як добрі та злі, схвалюючи одні й засуджуючи інші, суспільство тим самим формує у людини уявлення не тільки про те, що робити можна і що робити не можна, але головне - про те, що робити потрібно, що робити повинно .
Інтереси суспільства змушують його пред'являти до людини певні вимоги. І ці імперативи, ці вимоги суспільства до свого члена не виступають перед останнім як щось зовсім йому чуже. Адже інтереси суспільства - одночасно і інтереси кожного його члена. Звичайно, у кожної людини є і власні його інтереси, що не збігаються із суспільними. Але суспільні інтереси, якщо не прямо, то, в кінцевому рахунку, є і інтересами всіх членів суспільства. У силу цієї вимоги суспільства до людини виступають перед ним як його борг перед суспільством. p align="justify"> Об'єктивне збіг інтересів суспільства з інтересами індивіда дає підставу для перетворення вимоги суспільства до індивіда в його вимоги до самого себе. Так виникає почуття обов'язку. Людина тепер сам прагнути до того, чого вимагає від нього суспільство. Він тепер не просто змушує себе так чинити, він просто не може чинити інакше. p align="justify"> Одночасно з почуттям обов'язку формується почуття честі. Честь людини полягає в неухильному дотриманні вимогам боргу. Вчинки людини, що йдуть врозріз з його боргом, плямують його честь, позбавляють його честі. Одночасно з почуттям честі виникає почуття людської гідності. Гідність людини полягає в дотриманні велінням обов'язку і честі. Разом з поняттями боргу, честі і гідності виникає нова оцінка дій людини. Вони розглядаються тепер суспільством не тільки як добрі та злі, але і як чесні і безчесні, як гідні й негідні справжньої людини. Так людські вчинки оцінює тепер не тільки суспільство, але і сама людина, їх учинив. p align="justify"> Почуття обов'язку, честі і гідності разом узяті породжують почуття совісті. Совість - внутрішній суд людини над самим собою, коли людина оцінює свої власні дії з тих же позицій...