ьні, або ж навпаки. А казка це жанр письмового та усного народної творчості, усна розповідь про вигадані події і героїв. У казці немає ні краплі істини. Саме в реалістичності і є відмінність казки від оповіді. br/>
Глава III. Вивчення генетичних витоків образів і мотивів у літературних оповідях С.І. Черепанова, С.К. Власової, Н.Г Кондратковской
Багато творів це дзеркало душі поета. Що ж до творів казок, то в цьому випадку оповідь пов'язано з автором, місцем його народження і існування. У даному випадку, при розгляді та аналізі оповідей уральських письменників, було виявлено, що стали вони саме уральськими, бо народилися, жили і закінчили своє життя саме на Уралі. p align="justify"> Хочеться почати з Сергія Івановича Черепанова (псевд. С.Б. Бувальщина, С. Билин, Ю. Набережний, С. Іванов). Народився Черепанов 25 вересня 1908, і помер 16 березня 1993. Людина важкою і щасливої вЂ‹вЂ‹долі. Родом Сергій Іванович з села Сугояк (зараз Червоноармійський район). Була велика бідна селянська родина Черепанових, де було 13 дітей. Громадянська війна, голод. Батько помер. Залишилися мати і п'ятеро синів. Серьожа в 11-12 років пас корів. А потім довелося жебракувати. Він соромився в своєму селі просити милостиню, ходив за 20 кілометрів в інше село. Одного разу він попросив милостині у багатої людини, а той образив його, дорікаючи в жебранні і дармоїдство. Хлопчик дав слово - померти, але більше милостиню не просити. І все життя він ніколи більше не принижувався (32, С. 1003-1004). p align="justify"> Працював на будівництві ЧГРЕСа. У 19 років написав перше оповідання ("Іванов зарок") і послав у "Челябінський робітник". У редакції "Челябінського робочого" у Сергія Черепанова в 1929 році відбулася зустріч, яка визначила його майбутню роботу над оповідями. Він познайомився з В.Н.Серебренніковим (псевдонім Г.Аргентов) чудовим краєзнавцем, етнографом, знавцем народного уральського слова. p align="justify"> Влітку 1930 Сергія Черепанова направили на будівництво ЧТЗ із завданням організувати багатотиражну газету. З нього почався заводський літературний гурток, який потім став відомим літоб'єднання. У жовтні 1938 року за доносом одного з товаришів по службі його заарештували прямо в редакції. Дали 8 років ув'язнення. Дізнався на Бакалі, що таке голод і каторжна праця. У 1944 році його перевели в особливу зону (в Потанін, недалеко від Копейска), без права прописки, без права роботи на волі (33, С. 278). p align="justify"> Його рятувала любов до сім'ї, робота, вміння терпіти, чого з дитинства вчила його мати. Про те, щоб писати, він і не мріяв. Була постійна думка, що йому ніколи не повернуть свободи, не повернуть можливості творити. Тільки через 18 років (у 1956) Сергія Івановича реабілітували. p align="justify"> Ось така складна, важка але щасливе життя була у Черепанова. Часто у своїх твори писав він про труднощі життя і як потрібно, не дивлячись ні на що, ди...
