досягнення цих цілей. Концепція містить у собі аналіз наукової розробленості заявленої теми і складу колекцій музею, з чого випливає завдання на створення плану комплектування та наукову розробку теми. Експозиціонер визначає майбутнього відвідувача - адресата експозиції, формулює основні принципи і методи побудови експозиції. Обов'язковим є аналіз приміщення майбутньої експозиції, особливо якщо це - пам'ятка архітектури. У загальному вигляді намічається тематична структура, що визначає послідовність експозиційних тем і маршрут, провідні експонати та комплекси, діорами, аудіовізуальні системи. В результаті формулюються вимоги до архітектурно-художнього вирішення і експозиційного обладнання. Нарешті, визначається місце задуманої експозиції в системі експозицій музею і серед експозицій музеїв аналогічного профілю. p align="justify"> Архітектурно-художня концепція експозиції (генеральна рішення) - основна художня ідея, художній образ, в який повинна втілитися наукова концепція; визначає просторове побудова експозиції, основне колірне рішення, провідні експонати у залах. У результаті роботи художника створюється ряд ескізів або макет. Розробляється після наукової концепції або одночасно з нею. Підключення художника до роботи вже на етапі становлення експозиційного задуму може значно збагатити цільний образ майбутньої експозиції, підказати науковому співробітникові несподівані ходи, повороти не тільки в розробці тематичної структури, а й у самій концепції експозиції. p align="justify"> На другому етапі науковими співробітниками - експозиціонерами створюється розширена тематична структура, а художниками - "експозиційний проект". У цих документах наукове і художнє рішення деталізується на рівні тим, підтем, експозиційних комплексів. p align="justify"> Третій етап передбачає створення тематико-експозиційного плану (ТЕП), на основі якого виконуються монтажні листи - креслення всіх ділянок експозиційного простору і поверхонь, на яких розміщуються експонати [6]. У практиці російських музеїв була вироблена наступна основна структура ТЕПа:
В· найменування розділу;
В· найменування теми, підтеми;
В· провідний текст, оглавітельний текст;
В· тематичний комплекс;
В· анотація (пояснювальний текст) до комплексу;
В· експонатура (із зазначенням автентичності, інвентарних номерів, розмірів і основних даних атрибуції);
В· місце зберігання експонатів;
В· етікетаж;
В· примітки, що містять рекомендації по угрупованню експонатів, оформлення і т.п.