Ради Безпеки ООН). p> У той же час Китай в 1944 році - це країна, частково окупована Японією, на території якої було створено маріонеткову державу (Маньчжоу-Го). У країні тривала громадянська війна, були сильні сепаратистські тенденції окремих регіонів (наприклад, Тибет).  
 Глава китайської делегації - Чай Кайши, також у масштабах Китаю був досить неоднозначним політиком, що, однак, не заважало йому проводити власну лінію на досліджуваної конференції. 
  Позиція Китаю, в цілому схилялася до позиції Сполучених штатів. Чай Кайші вбачав у цьому потенційний привід для послаблення СРСР, з яким уряд Китайської республіки в той час перебувало також в неоднозначних відносинах. 
  Країна була зруйнована багаторічною війною і тут потрібна глибока фінансова допомога. Прийняття позиції США Китаєм, було також і свого роду проханням про майбутньої економічної допомоги [14]. 
  Китайська делегація взяла основні підсумки конференції. У той же час для Китаю була зарезервована порівняно велика квота в створеному Міжнародному Валютному Фонді, що свідчить, що позиція Чай Кайші була, в цілому, спрямована і на підтримання майбутньої ролі Китаю в світі. 
  У рамках справжнього викладу нам залишилося розглянути позицію делегації США - країни приймаючої конференцію, і думка якої було в цілому вирішальною для її підсумків. 
  Позиція США була обгрунтована прагненням цієї країни до якісно нової ролі для світової економіки. 
  Ця позиція була підкріплена низкою міркувань - збільшеною роллю американської економіки, порівняльної віддаленістю від театру бойових дій, про які ми говорили вище. 
  США прагнули закріпити панівне становище долара у світовій валютній системі, що відбилося в плані Гаррі Декстер Уайта, начальника відділу валютних досліджень Мінфіну США, опублікованому в 1943 році [15]. p> Саме між останнім планом і вищевикладеним планом Кейнса вибухнули найзапекліші дискусії. У результаті довгих дискусій по планах Гаррі Декстер Уайта і британського економіста Джона Мейнарда Кейнса формально переміг американський проект, хоча кейнсіанські ідеї були також покладені в основу нової фінансової системи [16]. 
  Тут необхідно зазначити, що позиції США та Британії, були в цілому, самі значущі на конференції, а ці дві країни грали тут головну роль. Частково з цих причин Радянський Союз у Надалі, не ратифікував угоди. 
  Підіб'ємо основні підсумки Бреттон-Вудської конференції [17]: 
  1. Прийнята Бреттон-Вудська валютна система (золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах - доларі США і фунті стерлінгів). Бреттон-Вудська угода передбачало: 
				
				
				
				
			  а) збереження золотих паритетів валют і фіксація їх у МВФ; 
  б) золото - як міжнародне платіжний і резервний засіб; 
  в) прирівнювання долара до золоту (35 дол за 1 тройську унцію, рівну 31,1035 г) і закріплення за ним статусу головної резервної валюти; 
  г) введення взаємної оборотності валют; 
  д) становлення режиму фіксованих валютних курсів та ін 
  2. Створено Міжнародний валютний фонд (МВФ) для надання кредитів в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, контролю над дотриманням принципів світової валютної системи, а так само для забезпечення валютного співробітництва країн. 
  3. Створено Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - міждержавний інвестиційний інститут. 
  4. Підписано Генеральну угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). 
  5. Встановлено правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин. 
  Таким чином, ми бачимо, що, незважаючи на те, що число делегацій на розглянутій конференції було одно 44, проте основні дискусії розгорнулися між делегаціями США і Британії. p> Делегація СРСР, незважаючи на підписання підсумків угоди, залишилася при "особливої" позиції, яка виразилася в НЕ ратифікації зазначених домовленостей. Делегація Китаю, в силу об'єктивних причин не могла запропонувати свого бачення світової фінансової архітектури, в цілому, підтримавши, в кінцевому рахунку позицію США. 
  
 
Висновок
 
 Підіб'ємо основні підсумки нашої роботи. Отже: 
  Бреттон-Вудська конференція - глобальна конференція, в якій брали участь делегації 44 країн-учасниць антигітлерівської коаліції. Конференція проходила з 1 по 21 липня 1944 року в місті Бреттон-Вудс (штат Нью-Хемпшир, США). Особливістю і головною відмінністю цієї конференції від інших глобальних самітів часів другої світової війни, це те, що основне питання, який обговорювався тут - це валютно-фінансова архітектура світової економіки, після закінчення Другої світової війни; 
  необхідність проведення зазначеної конференції витікала з багатьох чинників. У першу чергу відзначимо, що Друга світова війна, як глобальний конфлікт, який стосується інтересів більшості розвинених країн світу, призвела до глибокої кр...