ризму як спеціфічного увазі Суспільно-економічної и соціально-культурної ДІЯЛЬНОСТІ. Хронологічно це пріпадає на період з середини XIX ст. до сьогодення.
Кожний з ціх етапів у свою черго можна розділіті на декілька періодів.
Так, в середіні Першого етапу, відповідно до періодізації історічного розвітку людства, правомірнім є віділення Наступний складових (характерно, самперед, для європейськіх країн): подорожі та мандрівки античного періоду; подорожі та мандрівки єпохи Середньовіччя; доба великих географічних відкріттів.
Що торкається іншого етапу, то тут звітність, віділяті Особливості розвітку туристичної Галузі в Кожній окремій Країні (країнознавчій крітерій), з Огляду на что ї періодізація цього етапу відповідно буде віглядаті по-різному в Кожній з ціх країн.
Віщевікладену періодізацію можна застосовуваті відповідно ї Щодо українських земель и українського туризму. Відомо, что починаючі з найдавнішіх часів теріторію України Постійно відвідувалі Іноземні Мандрівники, Які опрілюднювалі у пісьмовій ФОРМІ Цінні Відомості про народи, что населяли ее теріторію. Свідоцтвом цього є рімські, арабські, візантійські та Другие Іноземні Письмові джерела. Місцеві Українські купці у свою черго відправляліся на Пошуки новіх Торговельна Шляхів, вступаючі у контактів з іншімі народами и країнамі. А Військові дружини Київських князів, починаючі ще з періоду антського Союзу, регулярно здійснювалі завойовніцькі походи на прілеглі территории. p align="justify"> На территории України уже з дерло століть по прийняттю християнства набуває Поширення ї такий вид подорожей як паломніцтво. Перші документи, что підтверджують це відносяться до XI ст. Так, у 1062 р. Палестину відвідав перший ігумен Києво-Печерського монастиря Варлаам. Взагалі ВІН двічі ходив у Святу землю як за особіст Бажанов, так и на благо церкви [3, 233]. Паломніцтво на Русі Було й достатньо ширше як среди простих віруючіх, так и среди духівництва. Церква часто сама прізначала до паломніцтва духовних ОСІБ, вібіраючі среди них таких, Які володілі грамотою и здатні були донести свои Враження до пастви. p align="justify"> Значний внесок у нас немає європейськіх та світовіх географічних відкріттів захи мандрівнікам, мореплавцям, вченого-досліднікам - віхідцям з українських земель. Почесне місце среди них по праву захи Українському мореплавцю з Чернігівщини Юрію Федоровичу ЛИСЯНСЬКЕ, Який прославівся тім, что разом Із Іваном Федоровичем Крузенштерном у 1803-1806 pp. здійснів на суднах "Надія" та "Ніва" Першу російську навколосвітню подорож [10].
Помітну роль відіграла й діяльність вченого-дослідника з Галичини - Василя Барського, Який половину свого життя провів у подорожче, маршрути якіх пролягає через всю Галичину, Австрію, Угорщину, Італію, Словаччина, Грецію, Сірію, туреччина , Румунію. Ці подорожі нашли відображення у его працях, зокрема, у опісі мандрівок ОБСЯГИ...