ться з точки зору їх політичної ролі в житті Київської Русі.
У монографії Гудзь-Маркова «домонгольської Русь в літописних зводах V-XIII ст.» історик на основі основних літописних зведень розмірковує про події, що сталися на Русі в даний період. Розбираючи події пов'язані з Мономахом, автор приходить до висновку про великий внесок князя в розвиток країни. Гудзь-Марков вихваляє князя в своєму творі, вважаючи, що навіть «Повчання до дітей» перейнято" світлим духом творця.
Д.І. Іловайський у своїй праці «Становлення Русі» розглядає події і діяльність князів, їх взаємини між собою. Вивчивши літописі, Іловайський робить висновок, що для літописця Мономах - ідеальний князь. Однак сам Іловайський малює суперечливий образ Мономаха. З одного боку, це Великий князь, який зробив багато благ для Русі, але, з іншого боку, автор вказує на деякі прорахунки князя: «Володимиру Мономаху і в голову не могла прийти думка про знищення питомої порядку ...».
У книзі Н.Ф. Котляра «Давньоруська державність» присвячена утворенню та розвитку державності в Київській Русі. Автор не розглядає взаємовідношення Володимира Мономаха і синів, проте дає свій погляд на розвиток державності в період їхнього князювання: у Володимира Всеволодовича намічається прагнення до централізації влади, яке проявилося в тому, що князь «з власної волі переміщував князів з однієї волості в іншу». Говорячи про нащадків Мономаха, Котляр виділяє цікаву передумову для початку роздробленості: на думку автора, одним з каталізаторів даного процесу стало порушення порядку спадкування київської отчини Ізяславом Мстиславичем, який не врахував інтересів своїх дядьком В'ячеслава та Юрія Володимировичів.
Таким чином, публіцисти та історики розглядають роль Володимира Всеволодовича і його дітей з різних позицій. Можна відзначити монографії, відомості яких мають джерелознавчих аналіз. Існують також статті та роботи, присвячені вивченню ролі Мономаха і синів в історії Київської Русі. Крім зазначених напрямків є дослідження, присвячені питанням політичної діяльності даних князів.
Володимир Мономах повчання літопис
1. Образ князя в «Повчанні до дітей»
У даній главі належить розглянути образ ідеального князя в «Повчанні» Володимира Мономаха. Для цього потрібно звернути свою увагу на першу і частково на другу частини джерела.
Володимир Всеволодович, адресуючи Повчання не тільки синам, а й кожному, кому воно потрапить, просить не сміятися над його словами, а якщо «кому з дітей <грамота> буде люба, нехай прийме її в серце своє і не стане лінуватися, а буде трудитися ».
Перший вид настанов є виховним, причому в основі лежать християнські чесноти.
На самому початку «Повчання» Мономах нагадує дітям про те, що їм слід мати страх Божий і подавати милостиню: «Це адже початок всякого добра».
Мономах просить також, щоб діти не забували творити добрі справи і не боятися вчитися, якщо чогось не вміють. При цьому князь наводить у приклад свого батька, який «будинку сидячи, знав п'ять мов».
Не варто, на думку князя, забувати і про молитву. Володимир Всеволодович висловлює думку про безперервній молитві: вночі, в дорозі, у всіх справах: «Господи помилуй кличте безперестанку потай, бо ця молитва вс...