стю потенційні інформаційні ресурси, накопичення яких формує певний «запас» даного різновиду виробничих ресурсів.
До числа особливостей потенційних інформаційних ресурсів належать такі: практична відсутність обмежень у кількості користувачів; наявність здатності морально застарівати; різноманітність способів поширення та доведення до споживача; складність у визначенні соціально-економічної ефективності їх виробництва і споживання.
У найбільш загальному вигляді значення інформаційних ресурсів у розвитку виробничих систем представлені в роботі Д.Г. Пріхотного [8]. Автор підкреслює значення інформаційних ресурсів за такими напрямами:
безпосередній вплив на режим залучення всіх видів ресурсів в народногосподарський оборот, на виявлення і подолання економічних обмежень у відтворювальному процесі;
безпосередній вплив на суб'єктивний фактор виробництва - на людину, її інтелектуальний рівень і «потенціал вільного поведінки», розширення можливості вибору і тим самим, вплив на соціальну ефективність, зростання індивідуального і колективного ініціативи;
вплив на прискорення відтворення, скорочення часу виробництва і часу обігу.
Досліджуючи вплив інформаційних ресурсів на підвищення ефективності виробництва і економічне зростання, автор справедливо відзначає можливість вирішення даних завдань без фізичного збільшення традиційних ресурсів. Йдеться насамперед про інформаційний ресурс, що має у своїй основі знання про нові технології, які зумовлюють способи освоєння, переробки, використання основних факторів виробництва. У руслі даних міркувань знаходяться такі поняття, як ефективне ресурсокористування, безвідходне виробництво, заміна одних ресурсів іншими, більш доступними і прогресивними, зменшення періоду виробничого циклу і т.д. Тобто інформаційний ресурс дозволяє здійснювати інтенсивний тип розвитку виробничого процесу, забезпечуючи тим самим підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається за такими параметрами, як собівартість і якість.
На даному етапі розвитку господарських відносин постійно підвищується роль інформаційних ресурсів, адекватно відображають процеси, що відбуваються в соціально-економічних та інших системах. Тому інформаційні ресурси забезпечують обгрунтованість прийняття тих чи інших управлінських рішень, спрямованих на підвищення стійкості розвитку господарської системи. Мова йде про те, що інформаційні ресурси сприяють визначенню більш ефективних і значущих напрямів використання традиційних факторів виробництва відповідно до потреб суспільних систем і тенденціям їх розвитку. Інформаційні ресурси сприяють також вирішенню проблем інтелектуального і кваліфікаційного рівня трудових ресурсів, розвитку специфічного, суб'єктивного фактора виробничої діяльності - підприємництва. Ще на початку нашого століття один з основоположників теорії підприємництва І. Шумпетер, зауважив, що підприємництво є особливим економічним фактором в додаванні до трьох загальновизнаним - капіталу, праці і землі, який об'єднує ресурси в нові, унікальні, новаторські комбінації. У розвиток даної теорії Ж.Б. Сей [12] відзначав, що при розвитку підприємництва дефіцит інформації може компенсуватися достатнім володінням спеціальних знань, інтуїції та інших якостей суб'єктів підприємництва. Дане твердження може бути справедливо для умов стабільного стану зовнішнього середовища. У сучасних умовах в результаті науково-технічного прогресу різко збільшуються темпи р...