альністю. [3]
В даний час, при формуванні забезпеченості сільського господарства трудовими ресурсами, особливої ??гостроти набувають демографічні проблеми формування трудового потенціалу, так як подальший розвиток агропромислового комплексу буде відбуватися в умовах кількісної незбалансованості ринку праці. Це пов'язано з серйозними змінами в економічній, політичній, соціальній сферах, що позначається на формуванні та використанні ринку робочої сили. Кількість трудових ресурсів визначається історично сформованими природно-економічними умовами і демографічними особливостями відтворення населення даного регіону і не залежить безпосередньо від обсягу виробництва продукції. У результаті в сільському господарстві, як правило, у виробництві зайнято стільки людей, скільки є в даному господарстві, а не скільки потрібно для виконання робіт у кращі агротехнічні терміни. [4]
В умовах реалізації програми переходу економіки на інноваційний шлях розвитку особливої ??актуальності набуває проблема відтворення адекватних трудових ресурсів. З відновленням економічного зростання в АПК багато сільськогосподарські організації, фермерські господарства, товарні ЛПХ гостро відчувають дефіцит контингенту робочої сили. Проблема посилюється триваючим демографічною кризою, низькою оплатою праці в сільському господарстві, незадовільними умовами праці та життя на селі.
Дісталася від дореформеного періоду струнка система відтворення трудових ресурсів галузі за роки реформ була грунтовно зруйнована, особливо у сфері їх підготовки та перепідготовки в установах початкової професійної освіти. Якщо вищу сільськогосподарську освіту почасти зуміло пристосуватися до нових ринковим вимогам, то ефективність діяльності початкової професійної освіти залишається невисокою. [5]
1.3 Основні напрямки підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільському господарстві
Один з резервів поліпшення використання трудових ресурсів - скорочення плинності кадрів. Її можна знизити за рахунок нормалізації умов праці та побуту, поліпшення мікроклімату на фермах, санітарно-гігієнічних умов, надання житла та розвиток сфери обслуговування. Частина прибутку можна витрачати на виплату позик на будівництво житла та облаштування новоприбулих на роботу в господарство, а також на ремонт старих будинків. [6]
Одним із серйозних факторів зниження трудомісткості є матеріальне стимулювання. Основні шляхи підвищення зацікавленості працівників у результатах праці - правильна організація його оплати, стимулює прагнення до підвищення кваліфікації, виробництва більшого обсягу валової продукції і поліпшенню її якості. Крім доплат за класність, звання, стаж роботи можна видавати премії за освоєння та впровадження нової техніки, передачу досвіду, за економію матеріальних ресурсів, виплачуючи частину вартості надпланової продукції. У рослинництві, на будівництві, в ремонтних майстернях преміювати за виконання заданих обсягів робіт з меншою чисельністю у встановлені терміни. [7]
Необхідно застосовувати оплату праці за нормативом від валового доходу або грошової виручки, за встановленим прогресивно зростаючому нормативу, за відрядно-преміальною або акордно-преміальної систем оплати праці. У сільському господарстві норма праці виступає у вигляді норм часу, норм виробітку, норм обслуговув...