показують, що обсяг цих витрат становить 40-45 відсотків від сукупних витрат на медичну допомогу (державних і особистих). Більше 50 відсотків пацієнтів платять за лікування в стаціонарах, 30 відсотків - за амбулаторно-поліклінічну допомогу, 65 відсотків - за стоматологічні послуги.
Відповідно до правил надання платних медичних послуг населенню медичними установами (далі Правила) однією із сторін у договорі є медичний заклад (лікувально-профілактичне установа, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності, в тому числі науково-дослідні інститути та державні медичні освітні установи вищої професійної освіти). Інша сторона за договором - споживач (громадянин, що має намір замовити або замовляє платну медичну послугу для особистих, сімейних, домашніх і інших потреб, непов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
У договорі на надання платних послуг з пацієнтом визначаються цілі, умови і терміни їх отримання, вартість надаваних послуг, гарантії, порядок розрахунків, права, обов'язку і відповідальність сторін. Договором можуть бути передбачені інші умови. При підписанні договору необхідно акцентувати увага на всіх положеннях договору.
Споживачі, які користуються платними послугами муніципальної установи охорони здоров'я, має право вимагати надання послуг належної якості, відомостей про наявність ліцензії та сертифікату, про розрахунку вартості наданої послуги. Споживачі має право пред'явити вимоги про відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору, про відшкодування шкоди в разі заподіяння шкоди здоров'ю та життя відповідно до чинного законодавства.
При недотриманні муніципальним закладом охорони здоров'я зобов'язань щодо забезпечення якості та термінів виконання платних послуг споживач має право за своїм вибором вимагати:
В· призначити новий термін надання послуги;
В· вимагати зменшення вартості послуги;
В· вимагати виконання послуги іншим спеціалістом;
В· розірвати договір і вимагати відшкодування понесених витрат.
Порушення встановлених договором термінів виконання платних послуг має супроводжуватися виплатою споживачеві неустойки у порядку та розмірі, визначеному Законом Російської Федерації "Про захист прав споживачів ".
Платні медичні послуги надаються медичними установами у вигляді:
В· профілактичної,
В· лікувально-діагностичної,
В· реабілітаційної,
В· протезно-ортопедичної,
В· зубопротезної допомоги.
Сторона по договору - медичний заклад має права надавати платні медичні послуги населенню тільки за наявності сертифіката та ліцензії на обраний вид діяльності. Якщо медичне установа є державним або муніципальним, то воно здійснює діяльність з надання платних медичних послуг за спеціальним дозволом. Правовідносини у сфері надання платних медичних послуг регулюються:
В· Цивільним кодексом Російської Федерації;
В· Кримінальним кодексом Російської Федерації;
В· Законом Російської Федерації "Основи законодавства України про охорону здоров'я громадян ";
В· Законом Російської Федерації "Про захист прав споживачів ";
Порядок регулює питання, пов'язані з організацією робіт (послуг), виконуваних при здійсненні долікарської, амбулаторно-поліклінічної (у тому числі первинної медико-санітарної допомоги, медичної допомоги жінкам у період вагітності, під час і після пологів, спеціалізованої медичної допомогу), стаціонарної (у тому числі первинної медико-санітарної допомоги, медичної допомоги жінкам у період вагітності, під час і після пологів, спеціалізованої медичної допомоги), швидкої та швидкої спеціалізованої (санітарно-авіаційної), високотехнологічної, санаторно-курортної медичної допомоги, і застосовується при ліцензуванні медичної діяльності в залежно від видів робіт (послуг), виконуваних індивідуальними підприємцями та юридичними особами при здійсненні медичної діяльності.
У договорі на надання платних послуг з пацієнтом визначаються цілі, умови і терміни їх отримання, вартість надаваних послуг, гарантії, порядок розрахунків, права, обов'язки і відповідальність сторін. Договором можуть бути передбачені інші умови. Розрахунки з населенням за надання платних послуг здійснюються з застосуванням контрольно-касових машин або шляхом заповнення прибуткового ордера встановленого зразка, що є документом суворої звітності. Медичні установи зобов'язані видати споживачеві касовий чек або корінець прибуткового ордера, що підтверджують прийом готівки.
Контроль за організацією та якістю надання платних медичних послуг і послуг немедичного характеру, а також правильністю справляння плати з населення здійснюють у межах своєї компетенції органи управління охороною здоров'я та інші органи, на які відповідно до законодавством і іншими нормативними актами Російської федерації покладено перевірка діяльності медичних у...