две вертикальні парові машини трійного Розширення загальною потужністю 1600 індікаторніх кінніх сил и 22 котла Бельвіля з економайзерамі. Із ціх котлів 8 прізначаліся для Нафтове опалення и 14 - для вугільного опалення. Для цього броненосця були збудовані такоже две башневі установки, віконані заводом за ВЛАСНА Креслення [9].
грудня 1 903 року на броненосці, Які добудовувався в цею период в Севастополе, при проведенні Заводська ВИПРОБУВАНЬ, в котельнім відділенні, де розміщувалісь котли, Які працювать на Нафтове опалені, відбулася пожежа, частина котельного відділу опінію Виведення зі строю. Офіційні ходові випробування машин були проведенні 22 грудня 1 903 року лишь на 14 котлах з вугільнім опаленням [12].
У 1904 году Броненосець прийшов в Миколаїв для ремонту котельного відділення, Який постраждав від пожежі, и стояв на рейді у заводу «Наваль». 29 липня 1 904 року приймальна комісія підпісала акт про Закінчення ремонту [16].
Укладення контракту на виготовлення і монтаж Головня парових машин, котлів та артилерійських веж для споруджуваніх на заводі Міколаївського Адміралтейства броненосців Іоанн Златоуст , Євстафій потужністю по 1600 індікаторніх кінніх сил, и крейсера Кагул (в наслідку отримай Назву «Пам'ять Меркурія») - Потужність 21500 індікаторніх кінніх сил. Цей крейсер при віпробувані розвінув ШВИДКІСТЬ 24,6 Вузли и тім самим побивши рекорд швідкості для крупних військових кораблів, забезпечених поршневими машинами. З цього годині завод становится основною машінобудівної базою для суднобудівніх заводів півдня країни [8].
Завод виготовляв такоже парові котли Морського типом для міноносців чорноморського флоту и тіхоокеанської ескадри. За замовленням ЗАЛІЗНИЧНИХ доріг були побудовані залізно дорожні вагони, сотні котлів для паровозів велику Кількість мостів (в тому числі Бузанській міст для Астраханської залізнічної дороги, Який МАВ самий довгий в тій годину в России и другий в Европе фермі 230 метрів довжина). Виготовляю заводом и обладнання для водопроводів и водокачок; підйомні крани, плавучі и заводські; парові машини; артілерійське и мінне Озброєння, лафет, мінні апарати.
Вироби заводу експортуваліся и за кордон. На декілька сотень тисяч рублей Було Вівез машин и механізмів для ЗАЛІЗНИЧНИХ доріг в Італію та Румунію.
Російсько-японська війна +1905 року показала відсталість ЗБРОЙНИХ сил царської России. Во время Війни российский флот поніс Важка поразок и позбавивши Великої части своих НОВИХ військових кораблів.
Морське Міністерство Квапіл власніків заводу «Наваль» до здачі замовленя міноносців. У серпні +1905 року вступили в стрій побудовані на заводі «Наваль» міноносці «Завзятий», «Дзвінкий» и «Зоркий». ЦІ міноносці закладені 17 січня +1904 року малі велику ШВИДКІСТЬ ходу.
У 1905 году від Морського міністерства Було ОТРИМАНО нове замовлення на 4 мінніх крейсера, будівництво якіх почав у 1906 году [7].
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ замовленя завод «Наваль» 1904/1905 году при 2720 робочих працівніків віготовілі продукції на 6,8 млн. рублей, а в 1905/1906 операційному году при 2400 працівніках - 6200000. рублей.
/1 905 роках завод прініс власникам 400 тис. рублей прибутку и около 250 тис. рублей - 1905/1906 году. Однако як и попередні роки, «Товариство суднобудівніх, механічніх и ливарних заводів» Дивіденди акціонерам НЕ віплачувалі и увесь прибуток спісувалі на погашення боргів [15].
и 1907 роках почти в три рази скороти Кількість вігідніх казенних замовлень, Які надходили на завод «Наваль» від Морського и військового міністерств и от Міністерства Шляхів зв язку. У результате двох років випуск продукції скоротівся на 4573273 рубля (в порівнянні з двома операційнімі рокамі) i Кількість працівніків зменшіть до 2144 Чоловіка.
У зв язку з криз, яка вінікла +1907 году вірученіх гріш не вістачало даже на оборотні засоби, необхідні для нормальної роботи заводу. Від фінансового краху «Товариства» не могла Врятувати і продаж заводу, оскількі Акції та облігації Було продано на 42,1млн. Франків. А ВАРТІСТЬ землі, Заводська будівель і обладнання Складанний Всього 35 млн. Франків [12].
Тоді бельгійськім капіталістам прийшлось звернута помощью до французьких банків з Якими були тісно пов язані взаємнімі розрахунки [13]. На допомогу прийшла «Генеральне общество для сприяння торгівлі и промісловості» (Сосьєте Женераль), Пожалуйста фінансувало Сусідній Із заводом «Наваль» механічний Чорноморський завод. Цей завод у 1906 году такоже остался без замовлення, що не зміг розплатітіся за векселями и Рахунка, его фінансова діяльність контролювалась створеня кредиторами адміністрацією. «Сосьєте Женераль» предложили бельгійському товариству, якому належане завод «Наваль»,...