є створенню єдиного інформаційного простору країни і створює інформаційну основу для відцентрових тенденцій в економіці та політиці.
Відсутність єдиної системи державних кадастрів і регістрів є, як справедливо відзначають фахівці, серйозним структурним недоліком системи російських інформаційних ресурсів [7].
Крім інформації зі спеціалізованих інформаційних організацій, підрозділів і систем, ключову роль у забезпеченні роботи будь-яких органів, організацій і підприємств відіграють їх власні інформаційні ресурси, створювані безпосередньо в ході їх основної діяльності та управління підприємством. Такі інформаційні ресурси зазвичай використовуються тільки в рамках певних технологічних процесів і управлінських завдань. Вони представлені в основному у вигляді інформаційних файлів різних автоматизованих систем упра?? лення (АСУ), систем управління виробництвом (АСУП), технологічними процесами (АСУТП) і т.д., робочих картотек, комплектів технічної та креслярсько-конструкторської документації, прейскурантів, калькуляцій та інших робочих документів [14].
Аналогічні за принципами використання «вбудовані» інформаційні ресурси формуються в органах влади і управління різних рівнів, на підприємствах і в організаціях сфери матеріального виробництва, організаціях соціальної сфери, установах культури, освіти, організаціях, пов'язаних з охороною здоров'я, житлово-комунальним, побутовим обслуговуванням населення. Державне управління та регулювання процесів формування та використання всіх цих видів інформаційних ресурсів здійснюється, в основному, через відомчі і територіальні системи управління відповідними галузями.
Незважаючи на те, що вбудовані інформаційні ресурси використовуються в основному «всередині» окремих організацій, багато з них становлять значний суспільний інтерес у зв'язку з тим, що можуть служити джерелом інформації для інших організацій і підприємств (зазвичай пов'язаних між собою технологічно), а також для громадян (частіше це ресурси органів влади і управління, організацій соціальної сфери).
Більшість державних органів і організацій, що володіють інформаційними ресурсами, що містять відомості, що цікавлять масового користувача, не спеціалізуються на веденні масового інформаційного обслуговування і не мають відповідних технологічних, кадрових, організаційних і фінансових можливостей [14].
На основі становлять суспільний інтерес державних інформаційних ресурсів необхідно, як наголошується в нашій доповіді, формувати їх модифіковані версії, що містять тільки відкриту, цікаву масовому користувачеві інформацію, технологічно та організаційно легко доступну для громадян, ЗМІ та незалежних комерційних інформаційних служб, що використовують її для виробництва інформаційних продуктів і послуг [7]. Недолік подібних інформаційних ресурсів і нерозвиненість економічних, правових та організаційних механізмів їх формування є серйозними недоліками сучасної системи російських державних інформаційних ресурсів.
. 3 Інформаційні ресурси бібліотечної мережі Росії
Бібліотечна мережа Росії налічує близько 130 000 бібліотек і включає такі основні елементи:
публічні (загальнодоступні) бібліотеки федеральних, регіональних (суб'єктів Російської Федерації), муніципальних органів культури;
систему науково-технічних бібліотек і довідково-інформаційних фондів, яка входить до складу Російської ГСНТІ;
інформаційно-бібліотечну систему Російської академії наук (РАН);
бібліотечну мережу вищих навчальних закладів Росії;
мережу медичних бібліотек;
мережу сільськогосподарських бібліотек;
інші системи (профспілкові, шкільні, армійські бібліотеки та ін.) [15].
Інформаційні ресурси російських бібліотек організовані на основі поєднання двох головних принципів: галузевого та територіального. Практично кожна галузь знань має основне, центральне книгосховище на федеральному рівні. Поряд з цим на кожному територіальному рівні є центральна універсальна загальнодоступна бібліотека [14].
На тлі зростаючої децентралізації та регіоналізації всіх сфер російського життя, включаючи засоби масової інформації і книговидання, бібліотеки висуваються в число тих небагатьох інститутів, які в змозі і повинні взяти на себе відповідальність за забезпечення інформаційного та культурної єдності в Росії, її регіонів і центру. Еволюція місії бібліотек відбувається за рахунок різкого розвитку їх інформаційних функцій, акумулювання сторонніх і створення власних інформаційних ресурсів, надання доступу до національних і світових інформаційних мереж. Активізується використання електронних видань [14].