алкоголю та наркотиків.
У роботах, головним чином американських, а також ряду західноєвропейських вчених виявлені деякі особливості дії марихуани, барбітуратів, амфетаміну та кокаїну. Більш ретельно розглянуті негативні наслідки прийняття алкоголю, особливо для з'ясування впливу його на агресивну поведінку особистості. При цьому враховується подібне ж вплив на людський організм і наркотиків.
Така пильна увага до даної проблеми пояснюється тим, що тільки в США число алкоголіків досягає величезної цифри - 10000000. Ще більш велике кількість регулярно кращих марихуану - більше 16 мільйонів чоловік. Крім того, близько 400.000 американців вживають героїн, 1,8 мільйона - амфетамін, 1,1 мільйона - сильнодіючі седатіви, 1,6 мільйона - кокаїн і т.д. Тому стає очевидним, що аналіз динаміки взаємозв'язку алкоголю і наркотиків з агресією набуває винятково важливе значення не тільки в теоретичному, але і в практичному аспекті. [9]
На перший план тут висувається аналіз чинників, що взаємодіють з алкоголем і сприяють агресивному реагуванню індивіда. Робиться це для того, щоб зрозуміти опосредствующие даний зв'язок процеси, що дає в свою чергу можливість определить найбільш ефективні засоби контролю за ворожим поведінкою людей, що знаходяться в стані сп'яніння.
Такі дослідження органічно вплітаються в загальне коло проблем всієї теми агресії в сучасній західній соціології та соціальної психології, тобто пошуку причин її виникнення і засобів боротьби з нею.
Подібного роду факти були виявлені не тільки в Америці, але і в інших країнах. Є ряд аналогічних досліджень у Франції, ФРН, Фінляндії, Аргентині, Мексиці та інших.
Так, фінський дослідник Т. Ахо, вивчаючи причини вбивств, що відбулися в Гельсінкі з 2000 до кінця 2010, виявив, що 85 відсотків усіх правопорушників приймали алкоголь безпосередньо перед злочином.
Давно звернули увагу на таку взаємозв'язок і радянські фахівці, що прослідкували закономірність, суть якої в тому, що із зростанням споживання спиртних напоїв неминуче збільшується злочинність, погіршується моральний клімат нашого суспільства, важко страждає фізичне і моральне здоров'я людей.
За даними Виконкому ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я), у світі під впливом сп'яніння скоюється до 50 відсотків усіх згвалтувань, до 72 відсотків збройних нападів, до 86 відсотків вбивств і т.д.
Характеризуючи вищенаведені роботи західних дослідників, можна помітити, що з точки зору якості наведених у них даних вони носять кореляційний характер, бо отримані не в експерименті, а при використанні різних методів статистичного аналізу. Так, відомості про загальну кількість вбивств зіставляються тут з кількістю цих випадків, скоєних після прийняття спиртного. Потім робляться висновки про пряму залежність між вживанням алкоголю і правопорушеннями індивідів. [4]
На перший погляд така методика здається цілком очевидною і високоефективною. Слід зауважити, однак, що тут треба враховувати і цілий ряд опосредствующих змінних, які, як виявилося, не можуть бути виявлені за допомогою кореляційних способів. Тому з початку 70-х років деякі зарубіжні соціологи та соціальні психологи починають висувати суттєві заперечення проти використання виключно таких методів при аналізі взаємозв'язку алкоголь-агресія.
Так, С. Тейлор і К. Леонард показали, наприклад, що такий високий відсоток осіб, які перебувають у стані сп'яніння, серед злочинців можна пояснити тим, що, по-перше, їх легше затримати, ніж тверезих. Крім того, кореляційні методи часто спираються на дані, отримані з усних або письмових донесень поліції, часом досить суб'єктивні, а не на прямі вимірювання рівня алкоголю в крові затриманих. І нарешті, при цьому відсутні відомості про кількість осіб, які хоч і захоплюються спиртним, але аж ніяк не схильні при цьому до застосування насильства.
З погляду цих вчених, для того, щоб встановити тісний зв'язок між пияцтвом і агресією, необхідно довести, що в строго контрольованих експериментальних умовах вживання алкоголю веде до великої ймовірності ворожого поведінки.
Керуючись цими міркуваннями, деякі фахівці спробували використовувати методи прямого вимірювання агресії з метою вивчення впливу на неї алкоголю. Отримані дані відрізняються, проте, багато в чому своєю суперечливістю. Так, ряд вчених, серед яких американці Р. Беннет, А. Басс, Дж. Карпентер й інші, не виявили такого зв'язку у своїх експериментах. На противагу їм Р. шунтів і вже згадуваний С. Тейлор повідомляють про те, що п'яні суб'єкти поводяться більш вороже в порівнянні з тверезими. [4]
Переважна частина всіх наступних потім експериментальних робіт показала цілком однозначно, що алкоголь слід розг...