турботливості про ортодоксально-Апостольський церкву католицької віри ».
Ще завзятіше оспівувалі Чесноти українського гетьмана ПРЕДСТАВНИК панегірічної літератури у своих одах, присвячений Йому чі его гербові. Серед незчісленніх поетів, Які величали Мазепу за тодішньою модою, були й Такі найвідатніші українці, як Степан Яворський з его «Єхом» (1689) та іншімі творами, Пилип Орлик з «Алкідом російськім» (1695), Іван Орновській з «музою Роксоланською» (1688), Д.Тупталенко з «Руном зрошення» (1697). Намагаліся лестіті гетьманові й Такі реміснікі від поезії, як Самуїл Мокрієвіч, Зі своими безконечно Поширеними, альо стілістічно недолугих віршованімі парафразами з Біблії, Євангелія та других джерел.
Природно, в годину розквіту літературного бароко рясно Було формальних художніх образів. А проти, з такими творить не має Нічого Спільного поезія «Всі покою щиро прагнуть», написана народною мовою. Це - виявило високого літературного таланту й теплої української ментальності ее автором БУВ НЕ хто Інший, як Мазепа. Засвідчів це генеральний суддя Кочубей у доносі Петру І, виявило у віршованіх рядках Протистояння «державі великого царя». Автор и справді ремствує на роз'єднаність України (Боже, зжалься над Україною, что ЇЇ сині не зразу) i заклікає своих співвітчізніків до збройно захисту Батьківщини, яка - ВІН твердо вірить - может буті вільною, славною и Єдиною [43, с.277 ].
Отже, Мазепа не Последний Із гетьманів Який так ревно дбав про духівніцтво ї Монастирі. Альо Цілком очевидним є ті, что Якраз за его Правління церква найбільше збагатілася. Мазепа Надав Надзвичайно велику фінансову допомог православним храмам та Монастір у їх побудуванні та реставрації, Чимаев з них и ніні є цінними пам ятками архітектури (дзвіниця у Софійському Соборі, Свято-Іллінська, Свято-Мікільські церкви («Набережна» та «Притиска» на Київському Подолі). Було збудовано Свято-Троїцьку надбрамну церкву та церкву Всіх Святих над Економні брамою Києво-Печерської лаври, реставровано Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Гетьман реставрував чи перебудував, оздоба храми практично в усіх Київських и чернігівськіх монастирях, такоже в головному центрах лівобічної Гетьманщини (Глухів, Переяслав та ін.). За Деяк підрахункамі, протягом свого гетьманату Мазепа власним коштом відродів и реставрував прежде 20 церков и монастирів, як від Свято-Вознесенський у Переяславі та Петропавлівський под Мошнами. Нововіявлені документи стосують підтрімці Мазепи Деяк монастирів як від: Свято-Успенський Кам янський та Свято-Мікільській Монастирі у Стародубська полку, Свято-Вознесенський монастир у Переяславі, або ж відродженіх ним, як від Любецький, відомій ще з часів св. Антонія Печерського. Смороду засвідчують, что власним коштом гетьмана Було збудовано Різдво-Богородіцькій храм біля м.Березної, Свято-Вознесенський храм у Переяславі. Власним коштом гетьман профінансував багатоярусній іконостас Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври, укріпів стіні вокруг лаври. Если підсумуваті видатки гетьмана, то Вийди астрономічна сума прежде 1 млн. золотих дукатів, причому цею ПЕРЕЛІК далеко не повний, бо сюди НЕ ввійшлі пожертвує багатая церквам та Монастір, церковно інстітуціям та духовенству, бо ряд витрат вже не можна Було Встановити, як від на збудування Бахмацька, Думніцького, Кам янського та Любецького монастирів Із церквами. Щедрі пожертвує на возбудить уголовное УПЦ гетьман призначен та...