ників судового розгляду
У свою чергу, до суб'єктивних факторів належать:
очікуване і реальна протидія зацікавлених осіб процесу встановлення істини;
сприятливе (безконфліктне) протягом судового розгляду;
соціально-психологічні якості і професійний рівень судді, державного обвинувача;
незадовільна підготовка державного обвинувача до судового розгляду кримінальної справи.
Оскільки судові ситуації не дублюють ситуації попереднього слідства, остільки в суді не може бути використана методика розслідування, розрахована на попереднє слідство з його слідчими ситуаціями. Проведення процесуальних дій у процесі судового розгляду має свої тактичні особливості і це дозволяє говорити про необхідність розробки конкретних методик з ведення судового розгляду з урахуванням створених судових ситуацій. Істотний інтерес при цьому представляє питання про класифікацію судових ситуацій, який зараз перебуває в початковій стадії дослідження і не став ще предметом широкого обговорення.
Залежно від стадій кримінального процесу В.К. Гавло і С.Е. Воронін виділяють ситуації, що виникають в судах першої, касаційної і наглядової інстанції.
Залежно від рівня пізнання судові ситуації необхідно поділяти на типові та реальні (індивідуальні), де типові характеризують теоретичний, а реальні - емпіричний рівні пізнання. Реальні в свою чергу діляться на типові та атипові.
Теоретичне і практичне значення має класифікація, запропонована Л.Я. Драпкіна. Він запропонував диференціювати ситуації на п'ять класифікаційних груп: проблемні, конфліктні, тактичного ризику, організаційно-невпорядковані, змішані. Але, проблемна, конфліктна ситуації найчастіше проявляються при провадженні окремих слідчих дій. З урахуванням того, що всі ситуації є проблемними, як справедливо помітили В.К. Гавло і Д.В. Кім, конфліктність, тактичний ризик і організаційна невпорядкованість можуть вважатися факторами, присутніми в тій чи іншій ситуації. У зв'язку з цим вони виділяють наступні судові ситуації:
А) з елементами конфліктності;
Б) з елементами тактичного ризику;
В) з елементами організаційної невпорядкованості.
В.К. Гавло і Д.В. Кім запропонували розгорнуту систему судових ситуацій залежно від різних класифікаційних підстав.
перше, вони виділяють:
) Судові ситуації, що характеризують хід і результати судового розгляду в цілому (загальні судові ситуації);
2) Судові ситуації, що характеризують хід і результати судового розгляду щодо окремих епізодів;
) Судові ситуації, що характеризують хід і результати судового розгляду при провадженні окремих слідчих та інших процесуальних дій.
Взявши за основу оцінний критерій і якісну характеристику можливостей досягнення цілей кримінального судочинства, виділяють судові ситуації сприятливі і несприятливі для судового розгляду. Сприятливими слід вважати ситуацію, в якійх цілі досягаються при мінімальних зусиллях суду в безконфліктних або слабоконфліктних ситуаціях при наявності твердої і повної системи доказів винності чи невинності підсудного, характеризуються каяттям і визнанням підсудним сво...