наступні пропозиції, пов'язані з введенням рахунку 3300 «Рахунок коригування резервів (провизий)»: а) розглянути питання про ведення рахунку 3300 в іноземній валюті, у валюті формування провизий, враховуючи, що до 2013 року банкам необхідно в податковому обліку відображати провізії за вимогами регулятора, а також з метою побудови й аналізу регуляторної звітності по резервах (провізіями), що розраховується згідно з вимогами регулятора; б) перенести введення рахунку 3300 на 01 січня 2012 року.
Згідно з вимогами НБРК, банки зобов'язані вести оцінку і бухоблік знецінення активів і умовних зобов'язань відповідно до вимог: а) МСФЗ - для відображення в бухобліку та фінансовій звітності за МСФЗ; б) Правил класифікації активів, умовних зобов'язань і створення резервів (провизий) проти них, затверджених постановою Правління АФН № 296 від 25.12.2006 року - для відображення в регуляторної звітності на вимогу регулятора. Останнє необхідно для виконання вимог Податкового кодексу РК для обчислення бази оподаткування з корпоративного прибуткового податку.
Банки не встигають перебудувати свої автоматизовані банківські системи під нові вимоги за великого обсягу підлягають здійсненню робіт. Протягом цього часу між банками з одного боку, НБРК і КФН з іншого боку постійно проводилися консультації і здійснювалася листування для уточнення позиції сторін.
Практично, виконання вимог НБРК і КФН (МСФЗ), вимагає ведення двох автономних банківських інформаційних систем. Це дуже велике завдання, враховуючи обсяги активів і умовних зобов'язань, що підлягають оцінці знецінення. Так як необхідно вести дублюючу інформаційну базу саме цих активів і умовних зобов'язань через різні підходи у списанні активів за МСФЗ і Правилам класифікації активів, умовних зобов'язань і створення резервів (провизий) проти них, затвердженим постановою Правління АФН № 296 від 25.12.2006 року , що утворюють різні обсяги активів.
В даний час призупинення нарахування винагороди за номінальною ставкою, за наявності простроченої заборгованості з неї, проводиться по локальних вимогам, а також згідно Облікової політики банку.
МСФЗ 39 не передбачає припинення нарахування доходу (амортизації) за фінансовими активами, у разі часткового знецінення. Тобто банк повинен нараховувати винагороду до повної амортизації вартості позики.
У разі зміни оцінок, амортизована вартість фінансового інструменту повинна бути скоригована таким чином, щоб відображати дійсні та переглянуті грошові потоки.
У зв'язку з великим обсягом роздрібних кредитів знецінення здійснюється на сукупній основі (за пулам) і переглядати очікувані потоки на індивідуальній основі не представляється можливим.
Виникає питання: Чи можливо призупинення нарахування у визначені терміни або за певним типом кредитів?
У разі визнання процентного доходу за знеціненими позиками у банку виникають додаткові податкові зобов'язання, тому що даний процентний дохід у податковому обліку визнається як оподатковуваний дохід, а створені резерви (провізії) на суму винагороди, у разі знецінення, з метою податкового обліку не підлягають відрахуванню.
Продовження нарахування винагороди за знеціненими позиками, які мають низьку частку ймовірності погашення, не має економічної доцільності.