едньо спрямовані на вчинення злочину, вже розпочато виконання об'єктивної сторони цього злочину і створюється безпосередня загроза заподіяння шкоди правоохоронюваним об'єкту.
Підготовчі дії, створюючи умови для вчинення злочину, самі по собі ніколи не можуть привести до досягнення злочинного результату (підготовка, наприклад, відмичок, ще не може привести до викрадення майна, тільки придбання зброї ще не призведе до смерті людини). Діяння ж при замаху таке, що воно саме по собі, за відсутності перешкод, може привести до досягнення злочинного результату, до закономірного результату по виконанню злочину. Наприклад, якщо мати перестала годувати свою новонароджену дитину, від її бездіяльності може наступити смерть дитини, якщо не виникнуть обставини, що перешкоджають здійсненню цього злочину.
Від закінченого злочину замах відрізняється тим, що винний при замаху тільки почав виконувати об'єктивну сторону злочину, не довівши його до кінця, а при кінченому злочині його об'єктивна сторона виконана повністю, і досягнуть злочинний результат.
Види замаху на злочин
Традиційно замах на злочин підрозділяється на три види: 1) незакінчена замах; 2) закінчений замах; 3) негідне замах.
Незакінчена замах-це такий замах, коли особа тільки початок виконувати об'єктивну сторону злочину, але виконало не всі дії (бездіяльність), які вона повинна була здійснити, щоб довести злочин до кінця. Незакінчена замах об'єктивно не може привести до досягнення злочинного результату, оскільки винним ще не все для цього зроблено. Наприклад, винний, маючи намір скоїти крадіжку грошей з сейфа, що знаходиться в приміщенні, проник в це приміщення і почав розкривати сейф, але був затриманий.
Закінчений замах-це такий замах, коли особа виконала усі дії (бездіяльність), які воно вважало необхідним для досягнення злочинного результату, але з не залежних від нього причин злочинний результат не настав, внаслідок чого злочин виявилося не доведеним до кінця. У наведеному вище прикладі закінченим замах буде в тому випадку, якщо винному вдалося відкрити сейф, але в ньому не виявилося грошей, в результаті чого розкрадання не було доведено до кінця. Або інший приклад: особа проводить з метою вбивства постріл в груди потерпілого, проте завдяки своєчасному наданню медичної допомоги його вдалося врятувати, і смерть не настала.
КК не передбачає вищевказану класифікацію видів замаху на злочин. На кваліфікацію скоєного вони не впливають. При цьому діє загальне правило кваліфікації замаху на злочин, передбачений в ч.2 ст. 14 КК, згідно з яким вчинене винним кваліфікується за статтею Особливої ??частини КК, яка передбачає відповідальність за злочин, який особа мала намір вчинити, з посиланням на ст. 14 КК. При призначенні покарання за замах на злочин суди повинні керуватися ч. 1 ст. 67 КК, згідно з якою необхідно враховувати характер і ступінь суспільної небезпеки дій, вчинених винним, ступінь здійснення злочинного наміру та обставини, в силу яких злочин не було доведено до кінця. З цього положення випливає, що класифікація замаху на незакінчена і закінчена має значення для визначення судом міри здійснення злочинного наміру. А оскільки така ступінь при незакінченому замаху значно менше, ніж при кінченому, то за загальним правилом покарання має призначатися за незакінчений замах більш м'яке, ніж за закінчений. Але це при рівній ступеня суспільної небезпеки злочину, яке винний мав намір вчинити.
Класифікація замаху на незакінчена і закінчена має значення і для відмежування незакінченого замаху від готування до злочину і правильної оцінки, як підготовчих дій, так і діянь, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину (замаху на злочин).
Самостійним видом замаху виступає так зване негідне замах, який, по суті, є різновидом фактичної помилки. Негідне замах підрозділяється на два види: 1) замах на негідний об'єкт і 2) замах з непридатними засобами.
Замах на негідний об'єкт-це посягання на неіснуючий насправді правоохоронюваним об'єкт. Винний помилково вважає, що він заподіює шкоду об'єкту, на який і направлено його посягання, тоді як така шкода не може бути заподіяна внаслідок відсутності об'єкта посягання (його непридатності). Наприклад, особа робить постріл в мертвої людини, вважаючи, що він живий. У даному випадку відсутня насправді об'єкт посягання: життя людини. Або особа дає хабар нібито посадовій особі, тоді як воно таким не є і, отже, в даному випадку відсутній об'єкт посягання: відносини, що забезпечують нормальну діяльність державних органів, органів місцевого управління та самоврядування, а також апарату управління організацій.
Замах з непридатними засобами -це посягання за допомогою таких засобів, які внаслідок їх непридатності об'єктивно не можуть запод...