Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Етноконфесійних склад населення Північного Казахстану кінця XX-XXI ст.

Реферат Етноконфесійних склад населення Північного Казахстану кінця XX-XXI ст.





.

Не стала винятком і територія Північного Казахстану, і в тому числі Кустанайська область. Наша область якщо й не приймала великі маси депортованих народів, то, як мінімум служила транзитною територією для їх переміщення в глиб країни.

У Кустанаї зустріч переселенців була організована таким чином: за рішенням бюро міськкому партії спеціально затвердили трьох осіб, які повинні були організувати зустріч. Один повинен був роз'яснювати міжнародне становище, другий - внутрішнє становище і третій - роз'яснювати економіку нашої області. На станції був організований кіоск з продажу газет, журналів, організований буфет. Після зустрічі переселенців направляли в колгоспи [26, с. 77].

У вересні 1941 року в Мендигарінскій район на ешелонах 803-804 прибули перші групи німців Поволжя. Їх розподіл виглядало наступним чином [27]:


Таблиця 1.

Розподіл німців-переселенців по колгоспах Мендигарінского району.

№Наіменованіе колхозаКолічество семейКолічество человек1.Надеждинский442532.Восток7333.Север13554.Сознание8315.Большевик15726.Пролетарий771767.Луч8308.Красный повстанец10549.Красний армеец52610.Боровое413 ВСЬОГО по району: 165771

Крім Мендигарінского району перших переселенців у 1941 році також взяли Джетигаринського, Убаганський, Затобольск і Карабаликського райони.

Всього ж, німців Поволжя прибулих на ешелоні 803-804 в 1941 році в Убаганський район склало 308 сімей або +1527 осіб, у Затобольск районі - 444 сімей або 2 227 осіб, у Карабаликського ж районі це склало - 546 сімей або 1784 людини.

За німцями послідували чечено-інгуші, поляки, корейці та багато інших.

Що стосується мирного переселення, евакуація населення із західних районів країни, то справи йшли інакше. Так, на 1 жовтня 1943 року в Північний Казахстан було евакуйовано 32394 людини [28, с. 235].


Таблиця 2.

Кількість прибулих переселенців із західних районів СРСР [29]:

№Наіменованіе краяКолічество человек1Украінская ССР168762Белорусская ССР19753Молдавская ССР8754Ленінградская область10825Мурманская область4166Калінінская область6827Смоленская область9178Московская область7189Тульская область83510Орловская область1311Курская область10612Воронежская область95713Ростовская область46514Кримская АССР96715город Москва456516Другіе955

У результаті депортаційні-евакуаційних заходів змінювалася не тільки чисельність жителів краю і національний склад. У першу чергу збільшувалася кількість кваліфікованих робочих рук. Наприклад, професійний склад німців-переселенців розселених в Федорівському районі був досить строкатим; там були трактористи і шофери, ковалі та токарі, слюсарі та теслі, столяри і комбайнери, агрономи і механіки, бухгалтери та рахівники, лікарі і вчителі, ветлікарі та ветеринарні санітари та ін. [30, с. 354].

Згідно з даними А.Н. Алексєєнко, Н.В. Алексєєнко загальну цифру спецпоселенців в Казахстані назвати складно, вона змінювалася майже щорічно. Так, на 1 січня 1949 року в республіці налічувалося 820,1 тис., На 1 липня 1952 року - 974,4 тис., На 1 січня 1953 року - 988,3 тис., Що склало 35,9% від загального числа спецпоселенців на території СРСР (2,753,3 тис. осіб).

У цілому в роки війни республіка прийняла близько 1.5 млн. населення, евакуйованих з тимчасово окупованих західних районів СРСР [31].

Чисельність населення Казахстану за період з 1959 року по 1989 рік зросла з 9 млн. 307 тис. 847 чоловік до 16 млн. 464 тис. 464, тобто збільшилася приблизно на 77% [31, с. 27].

Аналіз показує, що щільність населення північних областей у досліджуваний період був вищий, ніж в Казахської РСР в цілому. Причому в Кустанайській і Павлодарської областях, де цей показник у 1959 році був в два рази нижче республіканського, за 30 років він зріс в два і три рази, відповідно. Це пояснюється складанням на їх базі двох потужних територіально-виробничих комплексів. Північно-Казахстанська область спочатку мала високу щільність населення, яка за 30 років великих змін не зазнала. Нижче республіканського цей показник в 1989 році була лише в Тургайской області (2,7 чол/кв. Км.), Яка існувала менше 20 років.


Таблиця 3.

Щільність населення областей Північного Казахстану в 1959 і 1989 роки (чоловік на кв. км) [32, с.67]:

№ТерріторіяГоди195919891989 до 1959% 1Казахская ССР3,46,11792Целінний край4,6- - 3Кокчетавская область6,23,51374Кустанайская область3,69,22555Павлодарская область3,67,42056Северо-Казахстанська область11,113,51227Тургайская область -2,72708Целіноградская область4,17,0170


Назад | сторінка 5 з 40 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розвиток ветеринарної справи з середини 20-х років до 1941 року
  • Реферат на тему: Аналіз інтервального варіаційного ряду &Чисельність економічно активного на ...
  • Реферат на тему: Частка росіян серед населення різних регіонів (за даними перепису 2001 року ...
  • Реферат на тему: Конституції СРСР 1936 року і 1977 року
  • Реферат на тему: Муніципальне утворення Єгорлицької району Ростовської області на період до ...