6 років - акуратно вирізає картинки. Пише букви і числа. Копіює складні малюнки, букви і цифри (при копіюванні може робити дзеркальне відображення, це норма до 8 років). Доповнює відсутні деталі до картинці. Б'є молотком по цвяху. Відтворює геометричні фігури за зразком. Обводить малюнки по контуру, заштриховуєш фігури. Вміє малювати в зошиті в клітинку геометричні фігури. Почергові удари ребрами прямих долонь по столу; розрізняє великий палець і мізинець.
- 7 років - повністю володіє дрібною моторикою, може виконувати складні рухи (зав'язування шнурків, гра на клавишном або струнному інструменті, заплетеніє кіс, штопання і т. п.) Вільно розрізняє великий палець, мізинець і вказівний [23].
Значення хапального рефлексу полягає у здатності дитини не випускати з рук предмет. У міру дозрівання мозку цей рефлекс переходить в уміння хапати і відпускати. Чим частіше у дитини діє хапальний рефлекс, тим ефективніше відбувається емоційний та інтелектуальний розвиток малюка.
Формування словесної мови дитини починається, коли рухи пальців рук досягають достатньої точності. Розвиток пальцевої моторики готують грунт подальшого формування мови.
У лабораторії вищої нервової діяльності дитини було виявлено, що коли дитина виробляє ритмічні рухи пальцями, у нього різко посилюється узгоджена діяльність лобових і скроневих відділів мозку.
У підсумку можна зробити висновок: початку розвитку мислення дає рука. З віком у дітей відбувається вдосконалення рухів пальців рук. Особливе значення має період, коли починається протиставлення великого пальця іншим. З цього моменту дитині доступні тонкі рухи пальців. Коли рухи пальців досить точні, починає розвиватися словесна мова. Розвиток рухів пальців рук як би готують грунт для подальшого формування психічної діяльності.
Роботу по тренуванні пальців можна починати з дітьми у віці 7-8 місяців. У цей період потрібно робити масаж: погладжування кисті рук від кінчиків пальців до зап'ястя, брати кожен пальчик дитини і окремо згинати й розгинати протягом 2-3 хвилин щодня. Вже з десятимісячного віку проводять активні вправи для пальців рук, залучаючи в рух більше пальців з хорошою амплітудою. Вправи підбираються з урахуванням вікових особливостей. Можна давати малюкові перебирати спочатку більш яскраві і великі предмети, потім більш дрібні [14].
Говорячи про тренування рухів пальців рук, не можна не згадати про ліворукості. Лівшів називають амбидекстрами, тобто що мають дві праві руки. Дійсно, лівші зазвичай добре володіють обома руками, оскільки самі вони прагнуть все робити лівою рукою, а навколишні дорослі вчать їх володіти правою. Погано це чи добре бути шульгою? Скоріше, добре: адже при тренуванні обох рук мовні області будуть формуватися в обох півкулях мозку. Невропатологи вважають це страховкою від втрати мови при ураженні лівої півкулі.
Враховуючи все це, необхідно у всіх дітей намагатися розвивати обидві руки - це тільки корисно. Якщо дитина леворукий, то, не слід ставити завдання переробити його в правшу (треба пам'ятати, що це загрожує розвитком заїкання та інших порушень мови), треба просто вжити заходів до того, щоб його права рука стала більш активною. Найкраще це досягається в іграх.
Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців приводять в гармонійні відносини тіло і розум, підтримують мозкові системи в чудовому стані.
Значення хапального рефлексу полягає у здатності дитини не випускати з рук предмет. У міру дозрівання мозку цей рефлекс переходить в уміння хапати і відпускати. Чим частіше у дитини діє хапальний рефлекс, тим ефективніше відбувається емоційний та інтелектуальний розвиток малюка.
Рухи пальців рук поступово удосконалювалися - з покоління в покоління люди виконували все більш тонку і складну роботу. У зв'язку з цим відбувалося збільшення площі рухової проекції кисті рук в мозку людини. Так розвиток функції руки і мови в людей йшло паралельно. Паралельно з цим, не без стимулюючого впливу активних рухів рук, розвивалася й удосконалювалася і мовна функція людини.
Питанням впливу рухового уміння руки на розвиток мови дитини займався канадський нейрохірург У. Пенфилд. Він вів велику роботу по складанню «карти» мовних зон мозку і в образній формі показав проекцію всіх частин тіла в корі головного мозку - це так званий гомункулюс (чоловічок) Пенфілда.
Розглядаючи анатомічні відносини, треба звернути увагу на те, що близько третини всієї площі рухової проекції займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної моторної зони.
Саме величина проекції кисті і її близькість до моторної мовної зоні навели на думку про те, що тренування тонких рухів пальців рук надас...