ірующіх і целлюлозоразлагающіе мікроорганізмів. Фосфорні і калійні добрива, навпаки, сприяли підвищенню кількості цих бактерій. Вапнування цих грунтів справляло позитивний дію на чисельність амоніфікаторів, азотфиксаторов і нитрификаторов.
Застосування мінеральних добрив, як правило, збільшує чисельність бактерій, актиноміцетів грибів у грунтах. Але також слід зазначити, що іноді кількість мікроорганізмів у грунті залишається незмінним, а часом навіть знижується [1].
Внесення N90P90K90 сприяло збільшенню патогенних видів грибів у грунті з 7 видів до 9 видів (присутні Fusarium culmorum (Sm.) Sacc. і Fusarium sambucinum Fuck. Var. minus Wr.). У варіанті з запашкой побічної продукції гороху (біологічний контроль) спостерігався ріст патогенних грибів до 10 видів, в порівнянні з абсолютним контролем (7 видів). Серед патогенних видів грибів, крім тих які зустрічалися в контролі відзначено також Fusarium solani (Mart) Sacc. var. argillaceum, Fusarium culmorum (Sm.) Sacc. і Fusarium sambucinum Fuck. var. minus Wr.
За середніми даними відсоток грибів з роду Penicillium склав 5,9. Зниженню відсотка патогенних грибів з цього роду сприяло внесення N90P90K90 і заорювання побічної продукції попередника - 4,5-4,9%; підвищенню (7,9) - внесення підвищених доз мінеральних добрив (N135P135K135).
Кількість грибів у грунті з роду Gliocladium в середньому за роки досліджень склало 6,0%. За результатами досліджень встановлено, що зниження кількості грибів з роду Gliocladium в грунті (до 4,1%) сприяло заорювання побічної продукції попередника (на тлі внесення N90P90K90) в порівнянні з варіантом, де вносили тільки N90P90K90 (7,4%) [10].
.3 Зміна видового складу грунтових бактерій під впливом важких металів
Важкі метали зараз значно випереджають такі широко відомі забруднювачі, як двоокис вуглецю і сірки, у прогнозі ж вони повинні стати найнебезпечнішими, більш небезпечними, ніж відходи АЕС і тверді відходи. Забруднення важкими металами пов'язано з їх широким використанням в промисловому виробництві укупі зі слабкими системами очищення, в результаті чого важкі метали потрапляють у навколишнє середовище. Грунт є основним середовищем, в яку потрапляють важкі метали, у тому числі з атмосфери і водного середовища. Вона ж служить джерелом вторинного забруднення приземного повітря й вод, що потрапляють з неї у Світовий океан. З ґрунту важкі метали засвоюються рослинами, які потім потрапляють в їжу більш високоорганізованим тваринам.
Термін важкі метали, що характеризує широку групу забруднюючих речовин, отримав останнім часом значного поширення. У різних наукових і прикладних роботах автори по-різному трактують значення цього поняття. У зв'язку з цим кількість елементів, відносяться до групи важких металів, змінюється в широких межах. В якості критеріїв приналежності використовуються численні характеристики: атомна маса, густина, токсичність, поширеність в природному середовищі, ступінь залученості в природні та техногенні цикли [3].
Під дією високих доз важких металів відбувається зниження кількості мікроорганізмів. При техногенному забрудненні екосистем знижується як загальна чисельність мікроорганізмів, так і різко зменшується вміст амоніфікаторів і нитрификаторов, а кількість денітрифікатори і олігонітріфікаторов зростає. Збільшується також чисельність фосфатрастворяющіх і железоредуцірующіх бактерій, а чисельність целлюлозоразрушающіх мікроорганізмів має тенденцію до зниження.
Найбільш чутливими до забруднення грунтів є аммоніфіцірующіе бактерії, що використовують мінеральний азот, деякі спорові бактерії, целлюлозолитические бактерії і актиноміцети. Однак не у всіх випадках зафіксовано зниження чисельності грунтових мікроорганізмів. У ряді робіт зазначено збільшення загальної чисельності мікрофлори. За припущенням деяких дослідників, це пояснюється загибеллю чутливих мікроорганізмів і активним розвитком стійких форм, що використовують в якості харчування енергетичний матеріал загиблих клітин. Є відомості про відсутність достовірних змін кількості мікроорганізмів в забруднених грунтах. Ряд авторів вказує на виявлення зміни чисельності мікроорганізмів тільки при концентрації забруднювача, на два порядки перевищує фонову.
Важкі метали, впливаючи на грунтові мікроорганізми, збільшуючи чисельність одних (мікроскопічних грибів) і зменшуючи чисельність інших (бактерій, актиноміцетів), призводять до зміни структури мікробного ценозу, викликаючи сукцессіонние зміни грунтового біоценозу. За ступенем толерантності до дії важких металів основні групи ґрунтових мікроорганізмів розташовуються таким чином: мікроскопічні гриби gt; актиноміцети gt; бактерії gt; спороутворюючі бактерії.
Таким чином, під впливом з...