="justify"> Малюнок 2,7- Визначення центру ваги горизонтального пояса і рейки
Аг=b? S г
Аг=198? 10=1980 мм 2
мм 2
мм
мм
мм
Момент перетину горизонтального пояса Iхг, мм 4 і рейки щодо осі збігається з верхньою кромкою пояса, Хг визначають за формулою:
(2.30)
мм 4
Осьовий момент інерції перерізу Iх01, мм, і рейки щодо осі, що проходить через їх загальний центр ваги визначають за формулою:
де А=Аг + Ар
мм 2
мм 4
Умовну довжину Z0, мм визначають за формулою (2.27)
мм
Місцеве напругу? m, н/мм визначають за формулою (2.26)
МПа
Місцева стійкість перерізу балки гарантується.
2.12 Розрахунок поясних швів
Поясні шви з'єднують горизонтальні листи з вертикальними. Робочими напруженнями в поясних швах є дотичні напруження? , МПа.
Приймають катети верхніх і нижніх поясів в межах К
Приймають К=5 мм
Дотичні напруги в нижніх поясних швах? н МПа, визначають за формулою:
(2.30)
Де
Q0?- Розрахункова поперечна сила в опорному перерізі балки, кН.н - статистичний момент нижнього горизонтального пояса щодо горизонтального пояса в перетині балкі.х - уточнене значення осьового моменту інерції підібраного перетину, мм 4
мм 3
н/мм 2
Приймають=16 н/мм 2
Малюнок 2.8 До розрахунку поясних швів.
Дотичні напруги у верхніх поясних швах, при цьому враховують приварений до даного поясу рейок? в, МПа визначають за формулою:
(2.31)
де SВ - статистичний момент перетину верхнього горизонтального пояса спільно з привареним до нього рейкою, відносно центра ваги перерізу балки, мм 2.
мм
мм 3
н/мм 2
До дотичним напруженням знайденим у верхніх поясних швах необхідно додати дотичні напруження викликані перемещающейся зосередженим навантаженням? F МПа, визначають за формулою
(2.32)
де n - коефіцієнт залежить від характеру обробки крайки вертикального листа,
Приймають n=1.3
н/мм 2
Приймають=75н/мм 2
Умовні результуючі дотичні напруження у верхніх поясних швах? рез МПа, визначають за формулою:
(2.33)
н/мм 2
Приймають? рез=85 н/мм 2
н/мм 2
Приймають=123н/мм 2
Висновок: дотичні напруження у верхніх і нижніх поясних швах менше допускаються. Міцність швів гарантована.
3. Конструювання опорних вузлів балки
Опорні частини балки конструюють у формі опуклих плит. На одній з них балка має подовжню рухливість, на іншій вона закріплена від поздовжнього зміщення болтами або штирями.
Малюнок: 3.1 Конструкція опорної частини балки
де: ширина опорної плити, мм
мм
Приймають=230мм
мм
Приймають a=330мм
де: -Товщина плити у кінцевій частині, мм
Приймають=15мм
де: R- радіус циліндричної поверхні, м
Приймають R=2м=2000 мм
де: d- діаметр отворів під болти, мм
Приймають d=20 мм
(3.1)
де: - момент вигину на осі плити, нм
де:, кН
мм
мм
Приймають S=36мм
4. Коротка технологія виготовлення балки