ського козацтва перестала існувати.
Головним для козацтва підсумком Громадянської війни було завершення процесу "Розкозачування". Слід визнати, що на початку 20-х рр.. козацьке населення вже злилося з іншим землеробським населенням - злилося в плані свого статусу, кола інтересів і завдань.
У Водночас козацтво понесло непоправні втрати - було вибито майже повністю офіцерство, загинула значна частина козацької інтелігенції. Безліч станиць було знищено. Значна кількість козаків виявилося в еміграції. Політичне підозра щодо козаків залишилося надовго. Причетність, хоча б непряма, до білого козацтву або повстанському руху залишала клеймо на все життя. У ряді районів велике число козаків було позбавлене виборчих прав. На довгі роки під заборону потрапило все, що нагадувало про козацтво. br/>
Список використаних джерел
1. Вінків А.В., Водолацький В.П. історія козацтва Росії. Ростов/Д, Вид-во РГУ, 2001, 504 с. p> 2. Волков Ю.Г. Донські козаки в минулому і сьогоденні. Ростов/Д, Вид-во РГУ, 1998, 256 с. p> 3. Скорик А.П., Тікіджьян Р.Г. Козачий Дон. Нариси історії. Ростов/Д., Вид-во облІУУ., 1995, 192 с. br/>