іх осіб (така, наприклад, відповідно до ст. 363 ЦК відповідальність поручителя за порушення зобов'язаною особою забезпеченого порукою договору). Тому в якості підстав договірної відповідальності слід розглядати не тільки правопорушення, а й інші обставини, прямо передбачені договором.
Однак і при настанні одного з названих підстав відповідальність не завжди підлягає застосуванню до конкретної особи. Для цього необхідно встановити наявність певних обставин (умов), які є загальними, типовими для цивільних правопорушень. До числа таких загальних умов договірної відповідальності відносяться:
) протиправний характер поведінки (дій чи бездіяльності) особи, на яку передбачається покласти відповідальність (чи настання інших, спеціально передбачених законом або договором обставин);
) вина правопорушника
) наявність у потерпілої особи шкоди або збитків;
) причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і наступними шкідливими наслідками.
Сукупність перерахованих умов, за загальним правилом необхідних для покладання договірної відповідальності на конкретну особу, називається складом цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного із зазначених умов відповідальності, як правило, виключає її застосування. Встановлення даних умов здійснюється саме у зазначеній черговості, оскільки відсутність одного з попередніх умов позбавляє сенсу встановлення інших (наступних) умов.
Разом з тим необхідно мати на увазі, що в цивільному праві наявність складу правопорушення потрібно для притягнення до майнової відповідальності за загальним правилом, з якого закон встановлює деякі винятки. Мова йде про такі прямо передбачених ним ситуаціях, в яких для покладання відповідальності достатньо лише деяких з названих умов, наприклад, не має цивільно-правового значення наявність або відсутність збитків чи вини в діях заподіювача.
2.2 Склад цивільно-правового правопорушення як підстави настання договірної відповідальності
. Протиправне поведінка боржника. Протиправність поведінки притягається до договірної відповідальності особи - обов'язкова умова для її застосування. Правомірні дії учасників цивільних правовідносин не може спричиняти майнової відповідальності, за винятком нечисленних, прямо передбачених законом випадків (п. 3 ст. 1064 ЦК). Наприклад, шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, тобто в результаті правомірних дій, підлягає відшкодуванню його заподіювача відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК. Протиправною поведінкою в конкретних ситуаціях може бути як дія, так і бездіяльність особи (при невиконанні прямо передбаченої законом або договором обов'язку вчинити певні дії).
Протиправним у цивільному праві вважається така поведінка, яку порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договорів, у тому числі і прямо не передбачені правом, але не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства. З іншого боку, відсутність у законодавстві або в умовах конкретних договорів вказівок на несприятливі наслідки протиправної поведінки, зокрема на наслідки порушення окремих умов договору, виключає і відповідальність за нього.
. Вина. Вина як умова настання відповідальності - це психічне ставлення особи у формі умислу або необережності до своєї протиправної поведінки і її результатами. Цивільне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо порушник усвідомлював неправомірність своєї поведінки, передбачав його несприятливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання. Цивільне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли порушник, хоча й передбачав, але за обставинами справи міг і повинен був передбачати настання несприятливих наслідків, своєї поведінки, або передбачав їх, але не прийняв відповідних заходів, легковажно розраховуючи на запобігання таких наслідків.
Щодо необхідності встановлення види в сукупності елементів складу цивільно-правового порушення існують різні точки зору. Одні автори вказують на необхідність цього елемента (Г.К. Матвєєв, О.С. Іоффе, М.Д. Шаргородський та інші), інші - на його факультативність. Так, А.А. Канаєв висловлює таку думку сучасників:" ... Сучасне вітчизняне цивільне право також не вважає провину обов'язковою умовою настання цивільно-правової відповідальності, а загальна конструкція останньої являє собою трьохелементну систему, що включає:
а) цивільно-правову відповідальність, побудовану на принципах провини;
б) цивільно-правову відповідальність, засновану на засадах ризику;
в) об'єктивну відповідальність, юридичним фактом виникнення якої є обставини, прямо зазначені в самому законі, тобто пов'язані виключно з імперативними приписами позитивн...