у основне завдання органів державного управління полягає в знаходженні варіанти податкової системи, оптимально поєднує інтереси держави і платників податків. Ця задача визначає важливість удосконалення податкової системи держави та економічного аналізу результатів її діяльності. Особливо значущу роль відіграють контрольні функції податкових органів. Умовою реалізації даного завдання може бути тільки науково-обгрунтована податкова політика, яка спирається на діючу світову практику. [10]
Податкова система РФ побудована за зразком і подобою західних країн, а саме ФРН. Податкове законодавство (Податковий кодекс РФ) також значною мірою запозичено у західних країн - ФРН, Франції, США. При побудові системи податкових органів використовувався досвід цих країн.
За оцінками ряду економістів у провідних індустріальних країнах зі сформованою системою оподаткування збирання податків досягає 92-93% від розрахункового рівня. У російській економіці цей показник набагато нижчий - за оптимальними оцінками він становить 60%, за мінімальними - близько 40%.
Особливості побудови податкових систем і податкового адміністрування в різних країнах визначаються сукупністю факторів, до яких, зокрема, відносяться - бюджетний пристрій, система права, роль держави в економіці, рівень економічного розвитку, традиції.
У більшості західних країн податкова адміністрація (управління, відомство) є складовою частиною Міністерства фінансів або іншого аналогічного міністерства. Так, функції центрального податкового апарату виконують Служба внутрішніх доходів в США, Управління внутрішніх доходів у Великобританії, Федеральне фінансове відомство в Німеччині, Податкове агентство в Іспанії, функціонуючі у складі Міністерства фінансів відповідних держав.
У федеративних державах відповідні структури створені на рівні федерації (центру), суб'єктів (штатів, земель, провінцій) та місцевих органів. Так, у Німеччині на рівні суб'єктів (земель) діють земельні фінансові відомства, кожне з яких підпорядковується Міністерству фінансів даної землі.
В унітарних державах податкова служба функціонує на національному (центральному) рівні, рівні регіонів та місцевих органів (департаментів).
В якості факторів, що сприяють високій ефективності податкового контролю на Заході, слід виділити наявність концепції податкового контролю. Її найважливішими складовими є:
підтримання балансу між правами і обов'язками платників податків і податкових органів;
відповідність засобів поставленим цілям (принцип економічної ефективності);
невідворотність покарання;
презумпція невинності платника податків (як в РФ). [5]
Основна увага при проведенні перевірок приділяється великим платникам податків. В якості критеріїв зарахування до категорії великих використовуються, зокрема, загальна сума активів компанії, сума податкових платежів за минулі періоди, виручка від реалізації, складність системи звітності про фінансово-господарської діяльності, галузь господарства, в якій зайнятий платник податків.
У Німеччині податкові закони реалізуються за допомогою розгалуженої системи податкового контролю. Особлива увага приділяється оподаткуванню осіб, не зайнятих за наймом. До платників податків пред'являються строгі вимоги у сфері бухгалтерського обліку та звітності, що стосуються визначення та підтвердження їх податкових зобов'язань.
У Німеччині досить ефективно діє система «контрольних повідомлень» (повідомлення про стан справ з податками у особи, якими можуть обмінюватися податкова служба, митні органи, податкова поліція, інші інстанції та їх підрозділи).
Напрям «контрольних повідомлень» здійснюється головним чином у зв'язку з податковими перевірками. У більшості випадків приводом для їх виписки є виникнення у податкового інспектора підозри в тому, що при виконанні тієї чи іншої господарської операції, особливо нестандартною, була порушена податкова дисципліна з боку ділового партнера особи, що перевіряється.
На думку ряду німецьких економістів, методи збору податків, що призводять до гострої конфронтації сторін, навіть якщо вони корисні з погляду збирання податків, заважають готовності платників податків до співпраці з податковими органами, завдають шкоди «податкової ментальності».
У Великобританії, на відміну від Німеччини, набагато більш м'який підхід до платників податків виражається у відмові від власне адміністративних перевірок бухгалтерії компаній, а також у наданні певних лазівок громадянам і підприємствам.
Готовність платників податків до співпраці з податковим відомством оберігається і підтримується. Це сприяє...