шлі на Нарву й Буг и под Закрочімом переправити через Віслу. Ця переправа зображена на сучасній картіні. Дня 19 червня 1657 р. об'єднана угорсько-шведсько-українська армія добула Варшаву. В»Козаки геть чисто пограбувалі місто; рядовики-шведи такоже посвавілілі в городе В«, оповідає очевидець. 'Таким чином козаки побувалі и в Другій польській століці. . p> Альо тріумф Ракоція БУВ короткий: звідусіль Почаїв підтягуваті польське військо, й ВІН мусів уступаті з Варшави. До того ж шведський король старався перетягнуті на свой Бік козаків, особливо Ференца Раца. Князь почав відворот здовж лівого берега Віслі аж под Сандомир. У війську Цілком впала дісціпліна; переправа через ріку под Завихостом коштувала багатая праці и ВТРАТИ. Козаки показали тут свое знання, переправлялися через Віслу чай-ками, Човно, Поромів и всякими іншімі способами.
Далі відворот ВІВ на Замость, Томашів, Раву руську, Жовкву. Тут вновь Прийшла до боїв з поляками. Під Равою поліг полковник Ференц Рац; под Магеровим уславілася обороною сотня козаків; под Жовква Ракоцій втративши Частину таборів. Щасливо перейшлі ПОПР Львів и далі на Зборів, Тернопіль, Залізці до Чорного
Острови - На краю козацької территории. Альо тут Ракоція обляглі поляки В»и ВІН мусів Заплатити великий відкуп.
Так скінчівся славний рейд полковника Ждановича. Перевів ВІН свое військо уздовж и впоперек Польщі, побував у двох столицях и Зі здобіччю повернувши додому. Але. ПОЛІТИЧНОЇ мети похід НЕ осягнув, - козаки НЕ змоглі посадити Ракоція на польському престолі, чого так Бажан Хмельницькому. Ця невдача добила гетьмана. ВІН вже лежав Хворий І, як дізнався про Поразка Ракоція, так схвілювався, что дістав удар и за кілька день, 6 серпня 1657 р. покінчів життя.
