зивачеві пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено.
Суд касаційної чи наглядової інстанції при винесенні ухвали (постанови) вирішує питання про розподіл між сторонами державного мита, внесеної ними при подачі скарг, за вказаними вище правилами. Якщо вищестоящий суд змінить відбулося рішення або винесе нове рішення, він відповідно перерозподіляє судові витрати між сторонами.
Процесуальні співучасники несуть судові витрати по справі в рівних частках Якщо вони несуть солідарну відповідальність, суд солідарно стягує з них і витрат по справі.
У тих випадках, коли ціна заявлених процесуальними співучасниками вимог різна, розподіл між ними судових витрат здійснюється пропорційно ціні їхніх вимог.
Витрати, понесені у зв'язку з процесуальними діями, які були вироблені на вимогу процесуального співучасника тільки в його інтересах, іншими процесуальними співучасниками не відшкодовуються (ст. 136 ЦПК).
При відмові позивача від позову понесені ним судові витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо відмова від позову послідував тому, що вимога позивача після пред'явлення позову було задоволено відповідачем добровільно, судові витрати, понесені позивачем, на його вимогу стягуються з відповідача (ч. I ст. 137 ЦПК).
При укладенні мирової угоди розподіл судових витрат має визначатися самими сторонами. Якщо ж сторони при укладенні мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, ці витрати взаємно погашаються сторонами у справі.
Незалежно від результатів розгляду справи суд може зобов'язати недобросовісну сторону відшкодувати судові витрати іншої сторони або в дохід держави, якщо вони були викликані ухилянням від пояснень, дачею неправдивих пояснень, приховуванням, а також занадто пізнім пред'явленням доказів чи іншими недобросовісними або свідомо неправильними діями (ч. I ст. 139 ЦПК).
У разі ухилення відповідача від явки до суду, несвоєчасного направлення до суду заперечень проти позову або зустрічного позову, судові витрати покладаються на відповідача, навіть якщо його скарга була повністю задоволена. Він звільняється від судових витрат, якщо доведе, що не винен у неявці або що своєчасно вислав суду заперечення проти позову або зустрічний позов.
У передбачених законом випадках суд може стягнути витрати, пов'язані з розглядом справи, не тільки зі сторін, але і з інших учасників процесу. Так, відповідно до ст. 140 ЦПК суд вправі стягнути зі свідка, експерта, перекладача, спеціаліста або представника на користь сторони або в дохід держави судові витрати, що виникли з їх вини.
. Відшкодування судових витрат
У цивільному процесуальному законодавстві крім терміна розподіл судових витрат вживається термін відшкодування судових витрат raquo ;, під яким розуміється відшкодування сторонам судових витрат з коштів бюджету (ст. 141 ЦПК) і відшкодування державі судових витрат (ст. 142 ЦПК).
Закон передбачає можливість відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат з коштів бюджету в тих випадках, коли позивач не несе тягаря їх сплати. Так, відповідно до ст. 141 ЦПК при відмові повністю або частково в позові прокурору, державних органів та іншим особам, звільненим від сплати державного мита при порушенні справи на захист прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідачеві відшкодовуються з коштів бюджету понесені ним судові витрати повністю або пропорційно тій частині позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено.
У тому випадку, коли відповідач був притягнутий судом в процес в порядку заміни неналежної сторони і рішення постановлено на його користь, понесені відповідачем судові витрати також відшкодовуються з коштів бюджету.
З коштів бюджету відшкодовуються понесені позивачем судові витрати у разі задоволення судом позову у справах про звільнення майна від арешту.
Випадки відшкодування державі судових витрат передбачені ст. 142 ЦПК Відповідно до зазначеної норми, судові витрати, від сплати яких позивач був звільнений, стягуються з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. При відмову позові витрати, пов'язані з розглядом справи, стягуються з позивача в доход держави.
Якщо позов задоволено частково, а відповідач звільнений від сплати судових витрат, судові витрати стягуються в доход держави з позивача, звільненого від сплати судових витрат, пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено (ч. II ст. 142 ЦПК).
У разі оголошення розшуку відповідача в порядку, передбаченому с...