Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Система судів загальної юрисдикції

Реферат Система судів загальної юрисдикції





і з виконанням вироку, про застосування до особи примусових заходів медичного характеру, перевіряють законність і обгрунтованість затримання, взяття під варту і продовження терміну утримання під вартою, а також здійснюють інші види діяльності.


. 1 Мета і завдання діяльності судів загальної юрисдикції


Відповідно до ст. 3 Закону про судоустрій, кримінально-процесуальним (ст. 2 КПК), цивільним процесуальним (ст. 2 ЦПК)

та адміністративним законами (ст. 1 КпАП) перед судами загальної юрисдикції стоять наступні цілі та завдання.

Безпосередні цілі:

а) щоб кожен учинив злочин був підданий справедливому покаранню;

б) щоб жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений;

в) захист порушених або оспорюваних прав (свобод) та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, Російської Федерації, її суб'єктів, органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, а також інших осіб, які є суб'єктами цивільних, трудових, адміністративно-правових або інших правовідносин.

Цілі більш високого рівня:

а) зміцнення законності та правопорядку;

б) профілактика злочинності та правопорушень;

в) правове і моральне виховання громадян;

г) формування поважного ставлення до права і суду.

Завданнями судів загальної юрисдикції в кримінальному, цивільному та адміністративному процесах є:

а) правильне застосування закону;

б) правильний і своєчасний розгляд і вирішення цивільних, кримінальних та адміністративних справ.

Верховний Суд РФ звертає увагу на те, що виявлення по кожній кримінальній і цивільній справі причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень, і вжиття належних заходів до їх викорінення є важливими завданнями суду, витікаючими з закону.


Глава 3. Підсудність і підвідомчість у кримінальному та цивільному процесі


Підвідомчість - розмежування повноважень щодо реалізації судової влади між різними судами (розмежування компетенції).

Підсудність - розмежування справ, які підлягають розгляду за першою інстанції, між конкретними судами.

За своєю суттю поняття підсудності відповідає на питання, який конкретно суд розглядатиме конкретну справу по першій інстанції.

Підсудність у цивільному процесі підрозділяється на родову підсудність та особисту підсудність. Родова підсудність характеризується тим, що визначення суду, в якому справі належить розгляд по першій інстанції, обґрунтовується характером справи, його об'єктивною стороною. Особиста підсудність характеризується тим, що визначення суду, в якому справі належить розгляд по першій інстанції, обґрунтовується особистими обставинами учасників процесу - їх місця проживання, місця реалізації правовідносин.

Підсудність у кримінальному процесі підрозділяється на предметну і місцеву.

Предметна підсудність характеризується тим, що по ній відбувається визначення конкретного суду, в якому буде розглядатися справа по першій інстанції, грунтуючись на розмежування предметів ведення судів.

Місцева підсудність характеризується тим, що визначення суду, в якому розглядатиметься справа за перші інстанції, грунтується на територіальних характеристиках кримінальної справи.

Поняття підвідомчості в цивільному судочинстві

Підвідомчість - це віднесення спору про право чи іншого юридичного справи до компетенції певного органу. Переважна більшість таких справ дозволяється судами, хоча, як буде показано надалі, деякі суперечки передані у відання інших органів.

Кожен орган може розглядати тільки ті питання, які йому підвідомчі. Якщо, наприклад, в суд обший юрисдикції надійде заява по справі, що підлягає вирішенню в Конституційному суді, суддя відмовляє у прийнятті заяви (п. 1 ст. 129 ЦПК), а у випадках, коли порушення підвідомчості виявиться вже після початку процесу, провадження у справі повинно бути припинено (п. 1 ст. 219 ЦПК).

Підвідомчість піддається певній класифікації залежно від наявності або відсутності спеціальних обов'язкових (або можливих) процедур у зв'язку з передачею справи до суду. Якщо таких процедур немає і справа має бути спрямоване безпосередньо в певний суд і нікуди більше, підвідомчість іменується винятковою. Вона характерна для більшості справ, які підлягають судовому розгляду. Іноді, однак, звернення до суду допускається лише після того, як сторо...


Назад | сторінка 5 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Компетенція арбітражних судів. Підсудність справ. Постанова апеляційної і ...
  • Реферат на тему: Розмежування підвідомчості між арбітражними судами та судами загальної юрис ...
  • Реферат на тему: Підвідомчість цивільних справ судам загальної юрисдикції
  • Реферат на тему: Підвідомчість справ арбітражному суду: поняття, види, критерії. Наслідки н ...
  • Реферат на тему: Підсудність цивільних справ