Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Сторони договору позики та його умови

Реферат Сторони договору позики та його умови





стом прав і обов'язків сторін з кредитним договором. Зважаючи на це до товарного кредиту застосовуються правила п.2 глави 42 ЦК про кредитному договорі, якщо інше не передбачено договором про товарний кредит і не випливає із суті даного зобов'язання. Крім того, при відсутності спеціальних умов у договорі, до товарного кредиту застосовуються правила про купівлю-продаж, що передбачають вимоги до кількості, асортименту, комплектності, якості, тарі й упаковці переданих товарів. Безсумнівно, це додає договором товарного кредиту риси договору купівлі-продажу. Але основна перевага такого механізму полягає в тому, що у сторін немає необхідності новіровать договір купівлі-продажу у позикове зобов'язання, так як товарний кредит уже є різновидом позики.

Зміст договору позики, виходячи з його односторонньої природи, становить обов'язок позичальника повернути суму позики і кореспондуючі їй право вимоги позикодавця. Порядок і терміни виконання основного обов'язку позичальника визначаються договором. Термін зазвичай не відноситься до істотних умов договору. Законом особливо регламентується лише один випадок: коли термін повернення суми позики не встановлений або визначається моментом запитання. У таких випадках позичальникові надається пільговий тридцятиденний строк, обчислюваний з дня пред'явлення позикодавцем вимоги, протягом якого позичальник може зібрати необхідну суму і повернути борг. Однак це правило є диспозитивним і застосовується у випадках, коли порядок і терміни повернення суми позики не визначені в договорі. Це, однак, не применшує їхнього значення, по-перше, як стандартних зразків, на які сторони можуть орієнтуватися при погодженні відповідних умов договору, і, по-друге, як норм, що виконують прогалини, що часто зустрічаються в договорах позики. Дострокове повернення суми боргу цілком допустимо при безвідсоткову позику, оскільки таку позику не приносить доходу позикодавцеві, і він зацікавлений у якнайшвидшому погашенні зобов'язання. Навпаки, згода займодавца потрібно, коли мова йде про позику возмездном та скорочення терміну договору зменшить його доходи.

Істотним є також диспозитивное правило, що визначає момент повернення позики. Сума позики вважається повернутою в момент передачі її позикодавцеві або зарахування відповідних коштів на його банківський рахунок. З даного правила випливає, що списання грошових коштів з рахунку позичальника за його дорученням з метою їх перерахування для погашення позики недостатньо для констатації виконання позичальником свого зобов'язання. Воно визнається виконаним лише з моменту надходження суми позики на рахунок позикодавця. До цього моменту на суму позики підлягають нарахуванню і відсотки, передбачені договором.

На позичальника може бути покладено обов'язок забезпечити повернення суми позики. Таке забезпечення проводиться в рамках тих способів, які передбачені гл. 23 ГК. Зокрема, для забезпечення виконання договору сторони використовують заставу, утримання, завдаток, поручительство, гарантію, страхування кредитного ризику, право безспірного списання грошових коштів з рахунку та ін.

Закон разом з тим не включає відомого законодавством деяких зарубіжних країн про правила нарахування відсотків на відсотки. Передбачені ст. 395 ГК відсотки за невиконання грошового зобов'язання, у тому числі зобов'язання позики, будучи санкцією за порушення договору, а не «платою за кредит», можуть тому нараховуватися крім (понад) відсотків, встановлених договором позики (зрозуміло, якщо інше наслідок порушення позичальником договору не обумовлено в самому договорі). Однак такі відсотки нараховуються з дня, коли сума позики підлягала поверненню, до дня її фактичного повернення позикодавцеві (п. 1 ст. 811 ЦК). У разі погодження сторонами можливості повернення суми позики по частинах при простроченні повернення будь черговий частини позикодавець отримує право вимоги повернення всієї суми позики з відсотками (п. 2 ст. 811). З цього моменту, отже, можливо і нарахування на зазначену суму додатково відсотків відповідно до ст. 395 Кодексу. Очевидно, що відсотки за правилами зазначеної статті можуть бути стягнуті лише при порушенні зобов'язання позики грошей, але не речей (або при неповерненні відсотків у грошовій сумі за договором позики речей).

Відповідальність у договорі позики носить односторонній характер. Порушення позичальником договору (прострочення повернення суми боргу) тягне для нього наслідки, встановлені ст. 811 ГК. Вони полягають у покладанні на позичальника обов'язки по сплаті відсотків за невиконання грошового зобов'язання, передбаченої в загальній формі ст. 395 ГК. Розмір відповідальності позичальника за прострочення визначається ставкою рефінансування, встановленої ЦБ РФ ГК РФ. Ст. 395, п. 1 .. У цьому випадку загальна сума грошових коштів, що підлягає поверненню у разі порушення позичальником своїх зобов'язань, складається...


Назад | сторінка 5 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Договору позики
  • Реферат на тему: Правова природа договору позики
  • Реферат на тему: Укладення та розірвання договору позики
  • Реферат на тему: Визначення кредитоспроможності позичальника при видачі банківської позики
  • Реферат на тему: Договір позики та кредиту