й кількості валюти, необхідної для покриття певної споживчого кошика з товарів і послуг. Падіння купівельної спроможності валюти називається інфляцією, зростання купівельної спроможності - дефляцією. Купівельна спроможність однієї і тієї ж валюти може істотно варіювати в різних країнах. Концептом для міжнародного порівняння економічних показників є перерахунок на паритет купівельної спроможності.
Поняття купівельної спроможності може застосовуватися не тільки до валют, а й платоспроможності населення. Купівельна спроможність населення корелює з доходами і може стимулювати рівень споживання.
Фактична купівельна спроможність великої частини тольяттінськіх споживачів висока. Підтвердженням цього служать масові покупки пароочисників. В даний момент причиною зниження купівельної спроможності в місті Тольятті стала світова фінансова криза та санкції, що призвели до зростання курсу євро. І купівельна спроможність знизилася приблизно на 23%.
. 5 Рівень беззбиткового виробництва
Під рівнем беззбиткового виробництва розуміється обсяг реалізованої продукції, при якому виручка від реалізації дорівнює її повної собівартості. У цій точці, з одного боку, вже немає збитків, але ще немає і прибутку, а з іншого, вона відокремлює зону збитків від зони прибутків і є як би порогом рентабельності. Точка беззбитковості визначає, яким повинен бути обсяг продажу для того, щоб підприємство могло покрити всі свої витрати, не отримуючи прибутку.
Аналіз беззбитковості або аналіз витрат, прибутку й обсягу виробництва (CVP-аналіз), як його іноді називають - це аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різних рівнях виробництва.
У процесі проведення аналізу беззбитковості в його стандартному (класичному варіанті) приймаються наступні допущення.
Використовується класифікація витрат за характером їх поведінки при зміні обсягу реалізації готової продукції. Витрати поділяються на постійні та змінні.
Передбачається, що вся вироблена продукція буде продана протягом планового періоду часу.
В якості критерію для аналізу приймається прибуток до виплати податків, тобто операційний прибуток, а не чистий прибуток.
Для розрахунку точки беззбитковості використовуються прості співвідношення, засновані на балансі виручки:
Виручка=Змінні витрати + Постійні витрати + Прибуток.
Малюнок 3 - Графічне представлення точки беззбитковості
АС - лінія сукупних витрат; ОD - лінія доходу
Лінія АВ, що показує постійні витрати, які не змінюються в залежності від обсягу, проходить паралельно осі Х. Вертикальна відстань між лінією АВ і лінією АС при будь-якому певному обсязі характеризує сукупні змінні витрати виробництва даного обсягу продукції, а вертикальна відстань між ОА і АС при будь-якому певному обсязі виробництва характеризує сукупні витрати виробництва даного обсягу. Коли продукція не реалізується, сукупні витрати не дорівнюють нулю, а рівні ОА. Коли обсяг випуску дорівнює Х, сукупні витрати представлені лінією СХ, яка дорівнює=ХВ + НД (ХВ - фіксовані елементи витрат (те ж, що ОА) і НД - змінні елементи витрат).
Для кожної конкретної ціни продажу одиниці кінцевого продукту лінія ОD буде показувати величину доходів при різних обсягах продажів. Перетин лінії сукупного доходу з лінією сукупних витрат визначає точку беззбитковості (BEP) N raquo ;, точку, в якій сукупний дохід дорівнює сукупним витратам (змінним і постійним). Будь-яка різниця по вертикалі між лінією сукупного доходу і сукупних витрат праворуч від BEP показує прибуток при даному обсязі виробництва, у той час як збитки будуть показуватися на графіку зліва від BEP, тому що в цьому випадку сукупні витрати перевищують сукупний дохід.
. 6 Технічне завдання на проектування товару
Технічне завдання - це основний вихідний документ для розробки продукції, що містить техніко-економічні вимоги до продукції, що визначають її споживчі властивості та ефективність застосування, перелік документів вимагають спільного розгляду, порядок здачі та приймання результатів розробки.
Технічне будівлю на проектування об'єкта «Пароочиститель» наведено у Додатку А.
3. Проектування об'єкта
. 1 Показники якості об'єкта та їх обгрунтування
Показники якості були визначені за допомогою стандарту системи ГОСТ Р 52161.1-2004 «Пароочищувачі, парогенератори побутові. Загальні технічні вимоги ». На основі цього стандарту була складена таблиця показників якості (Таблиц...