Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Внутрішня організація і повноваження Державної Думи

Реферат Внутрішня організація і повноваження Державної Думи





align="justify"> Якщо Рада Федерації відхиляє закон, то він у п'ятиденний термін повертається в Державну Думу для доопрацювання. Обидві палати парламенту можуть утворити на паритетних засадах погоджувальну комісію для вироблення взаємоприйнятного рішення зі спірних питань.

2.2 Інші повноваження

дума закон політична парламентська

Стаття 103 Конституції Російської Федерації визначає компетенцію Державної Думи і порядок прийняття постанов Державної Думи.

Слід зауважити, що ця стаття - не єдина стаття Конституції Російської Федерації, в якій закріплюється компетенція Державної Думи. У цьому можна переконатися шляхом системного тлумачення ст. 71, 72, 76, 104 і 105 Конституції Російської Федерації. Так, ст. 71 Конституції Російської Федерації визначає предмети ведення Російської Федерації. Стаття 72 Конституції Російської Федерації - предмети спільного ведення Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації. У ст. 76 Конституції Російської Федерації встановлено, що з предметів ведення Російської Федерації приймаються федеральні закони та федеральні конституційні закони, а з предметів спільного ведення - федеральні закони та які відповідно до них нормативні правові акти суб'єктів Російської Федерації. Стаття 104 встановлює: «Законопроекти вносяться до Державної Думи». Нарешті, ст. 105 констатує: «Федеральні закони приймаються Державною Думою». Таким чином, в силу взаємозв'язку перерахованих статей Конституції Російської Федерації законодавчу компетенцію Державної Думи як федерального законодавчого органу складають всі питання, перелічені в ст. 71 і 72 Конституції Російської Федерації. Ст. 103 Конституції Російської Федерації присвячена іншої, що не законодавчої компетенції Державної Думи.

Пункт «а» ч. 1 ст. 103 Конституції Російської Федерації відносить до числа повноважень Державної Думи дачу згоди на призначення Голови Уряду Російської Федерації. Згідно ст. 111 Конституції Російської Федерації, пропозиція про кандидатуру Голови Уряду Російської Федерації вноситься Президентом Російської Федерації не пізніше двотижневого терміну після вступу до його посаду або в такий же термін після відставки Уряду Російської Федерації або протягом тижня з дня відхилення кандидатури Голови Уряду Російської Федерації Державною Думою.

Державна Дума зобов'язана розглянути внесену Президентом Російської Федерації кандидатуру Голови протягом тижня. Регламентом Державної Думи передбачено, що Президент Російської Федерації або його повноважний представник в Федеральному Зборах офіційно представляє кандидатуру на засіданні Державної Думи. Кандидат на посаду Голови Уряду Російської Федерації доповідає Державній думі програму основних напрямів діяльності майбутнього Уряду Російської Федерації. Перед обговоренням кандидатури протягом часу, визначеного Державною Думою, але не понад 30 хвилин, кандидат відповідає на запитання депутатів.

Державна Дума має право відхилити запропоновану Президентом Російської Федерації кандидатуру, після чого Президент Російської Федерації вносить на розгляд Державної Думи ту ж саму або іншу кандидатуру. Спроба Державної Думи оскаржити право Президента Російської Федерації на повторне внесення раніше вже внесеної кандидатури не отримала підтримки Конституційного Суду.

Вирішення питання про довіру Уряду Російської Федерації - ще одне самостійне повноваження Державної Думи, закріплене в п. «б» ч. 1 ст. 103 Конституції Російської Федерації. Порядок здійснення даного повноваження конкретизований ст. 117 Конституції Російської Федерації і Регламентом Державної Думи. Згідно ст. 117 Конституції Російської Федерації, Державна Дума може висловити недовіру Уряду Російської Федерації. Постанова в цьому питанні приймається більшістю голосів від загального числа депутатів Державної Думи. У разі висловлення недовіри Уряду Російської Федерації Президент Російської Федерації вправі оголосити про відставку Уряду або не погодитися з рішенням Державної Думи. У разі якщо Державна Дума протягом трьох місяців повторно висловить недовіру Уряду Російської Федерації, Президент Російської Федерації оголошує про відставку Уряду або розпускає Державну Думу.

Голова Уряду Російської Федерації може поставити перед Державною Думою питання про довіру Уряду Російської Федерації за власною ініціативою. Якщо Державна Дума в довірі відмовляє, Президент протягом семи днів приймає рішення про відставку Уряду Російської Федерації або про розпуск Державної Думи та призначення нових виборів. У разі відставки Уряд Російської Федерації за дорученням Президента Російської Федерації продовжує діяти до формування нового Уряду Російської Федерації.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 103 в компетенцію Державної Думи входить призначення на посаду та звільнення з посади Голови Центрального банку Російської Федерації. У ...


Назад | сторінка 5 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Функції та повноваження Президента Російської Федерації у сфері правового с ...
  • Реферат на тему: Порядок формування Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації
  • Реферат на тему: Статус депутата Державної Думи, члена Ради Федерації Федеральних Зборів Рос ...
  • Реферат на тему: Правотворчі повноваження Президента Російської Федерації. Форми участі Пре ...
  • Реферат на тему: Повноваження і діяльність Уряду Російської Федерації