ю витрат на національну оборону є забезпечення безпеки, тобто не тільки чисто військові заходи, такі, наприклад, як передислокація військ, ведення власне бойових дій, а й виконання комплексу заходів, серед яких спочатку йдуть економічні, політичні, ідеологічні і т.д., і лише в останню чергу - військові. Взагалі забезпечення безпеки припускає інтегрований, комплексний підхід, спрямований на координацію і взаємодію всіх органів влади та громадських організацій для досягнення єдиної мети.
Глава 2. Основні напрями вдосконалення фінансування національної оборони в РФ
.1 Динаміка витрат на національну оборону
військовий бюджет витрачання оборона
Росія - одна з небагатьох країн у світі, яка навіть в період кризи стрімко нарощує військові витрати. Тим часом наш оборонний бюджет у 91 млрд. Дол. Поступається тільки США і Китаю. Росія посідає третє місце в світі після США і Китаю за абсолютними видатках на оборону. У Росії військові витрати в 2012 році збільшилися майже на 16% і перевищили 90 млрд. Дол. У Китаї оборонні витрати становлять близько 160 млрд. Дол., А в США - 670 млрд. Дол. Росія обганяє Францію, Великобританію, Японію, Саудівську Аравію , Індію, Німеччину, які витрачають на військові цілі приблизно по 50-60 млрд. дол.
Чимало РФ витрачає на оборону і в частках від ВВП - 4,4% за підсумками 2012 року. США витрачають на оборону таку ж частку ВВП - 4,4%. А Індія - 2,5%, Китай - 2% від ВВП. Тим самим військові витрати Росії виглядають непропорційними по відношенню до ВВП і чисельності населення. Обсяг російського ВВП в шість-сім разів менше американського і китайського, чисельність населення в РФ приблизно в два рази менше, ніж у США, і майже в 10 разів менше, ніж у Китаї. Однак в частках ВВП Росія витрачає на оборону стільки ж, скільки Америка, і в два рази більше, ніж Китай. Поки весь світ в цілому вперше з 1998 року знижує військові витрати, деякі країни, навпаки, активно їх нарощують. Принаймні Росія в 2012 році збільшила оборонні витрати на 15,7% по відношенню до 2011 року. Серед порівнянних за військовим витратам країн Росія є абсолютним лідером за темпами зростання оборонних витрат. Так, Китай за 2012 рік збільшив свої витрати на оборону на 7,8%. Для порівняння: США знизили за 2012 рік військові витрати на 6%.
Таблиця 1. Динаміка військових бюджетів в країнах світу в 2008-2012рр.
Країна млрд. долл.В% від ВВП200820112012200820112012США6497116694,34,74,4КНР107146158222Россия6878913,74,14,4Великобритания6360602,52,52,5Япония596059111Франция6563632,32,32,3Саудовская Аравія44495488,48,9Індія4250482,62,62,5Германія4748491,31,31,4
Тенденція зростання витрат на національну оборону зберігається в 2013 році і буде продовжена в середньостроковій перспективі.
У 2013 році на національну оборону у федеральному бюджеті заплановано 2098000000000 рублів (15,7% у загальній структурі витрат). У 2014 році цю статтю планується збільшити до рівня попереднього року на 21,9% - до 2558000000000 рублів (18,6% витрат), в 2015 році - на 22,5% - до 3134000000000 рублів (21,2% витрат) , а в 2016 році - ще на 9,1% - до 3418 млрд рублів (22% від загального обсягу видатків бюджету) (рис.1).
Рис.1 Динаміка витрат федерального бюджету і частка в них витрат на національну оборону
Таким рис.1 показує безперервний ріст загального обсягу витрат федерального бюджету і частка витрат на національну оборону в них. При цьому зростання витрат за статтею «національна оборона» в 2014-2015 роках обумовлений індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, військових пенсій, зростанням числа військових пенсіонерів, збільшенням витрат на утримання інфраструктури НД, закупівлю ПММ, а також залученням на військову службу додатково по 50000 контрактників щорічно.
У цілому на держпрограму озброєнь до 2020 року держава має намір направити близько 20 трлн рублів.
У цілому можна зробити висновок, що зростання витрат показує досить високе навантаження на відносно невелику і слабку російську економіку. Можна припускати, що після 2013 р виконання всіх прийнятих зобов'язань щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, переозброєнню армії та інтенсифікації її бойової підготовки потребують збільшити частку військових витрат у ВВП до рівня 4% або навіть більше того. Це максимально допустимий рівень військових витрат, вище якого послідують негативні ефекти для економіки країни. Навіть збереження протягом більш-менш тривалого періоду чотирьох-відсоткових військових витрат вкрай небажано в країні, де потрібна радикальна модернізація інфраструктури, медицини та освіти. Однак, з іншого боку, це мінімально необхідний рівень асиг...