ися для оптимізації різноманітних видів бізнесу.
Останнім часом найбільшу привабливість становить створення офшорної компанії:
· як холдингової компанії (для володіння нерухомим майном або торговими марками, створення нового бізнесу або реєстрації компанії як акціонера існуючого бізнесу),
· як компанії для міжнародної або суто внутрішній торговій або навіть виробничої діяльності,
· для вибудовування та юридичної фіксації відносин між власниками підприємства шляхом створення угоди акціонерів, розробленого та чинного по принципам, закладеним в англійській правовій моделі.
Реєстрація офшорної компанії починається з вибору юрисдикції, з максимальною кількістю позитивних факторів з урахуванням запланованої діяльності компанії. Також перед тим, як почнеться процес реєстрації офшорної компанії необхідно проаналізувати її структуру, нормативно-правові вимоги щодо оподаткування, врахувати можливі обмеження, а також розглянути потенційні офшорні банки, в яких можна відкрити рахунок. При розгляді структури офшорної компанії необхідно визначити оптимальну кількість акціонерів, директорів та інших осіб, а також потрібно визначити розмір статутного капіталу і врахувати способи його конфіденційного оформлення.
Реєстрація офшорної компанії відбувається приблизно так. Зацікавлена ??особа дає кілька варіантів назви майбутньої компанії, і від його імені починає діяти місцевий Реєстраційний Агент. Так як майбутній власник є нерезидентом в тій юрисдикції, де реєструє компанію, то змушений спілкуватися з урядовими органами через місцевого агента, який надає свою юридичну адресу. Для такої діяльності, як правило, агенти повинні отримати спеціальну ліцензію. Мова йде про професійних агентах, які мають на свою діяльність обов'язкову професійну страховку (bonded agent). Однак агентами в деяких юрисдикціях можуть бути і фізичні особи - резиденти тих країн без всяких страховок.
Спочатку здійснюється перевірка назви на збіги, потім, якщо все в порядку, то відбувається реєстрація Статуту та Установчого Договору (Memorandum and Article of Association), які підписує знову ж агент. Далі агент проводить призначення бізнесмена першим директором і підписує папір, з якого ясно, що він не претендує на власність компанії і виступає тільки в якості агента.
Права власності на компанію визначаються наступним чином. Власниками компанії є акціонери. Розподіл акцій відбувається на першому зібранні, обов'язок проведення якого лежить на першого директора, призначення якого, у свою чергу, проводиться Реєстраційним Агентом. Якщо людина призначений першим директором, то зробивши на світ Резолюцію єдиного акціонера, він стверджує себе в праві власника на всі акції компанії. Там, де акціонери реєструються, треба заповнити спеціальну форму і направити в реєстраційні органи (так само відбувається і реєстрація директорів).
Практично у всіх юрисдикціях компанію потрібно щорічно підтримувати, тобто подати аудиторський звіт або декларацію (там, де це потрібно), сплатити необхідні податки і збори, сплатити Реєстраційним Агентам їх послуги. Якщо всі процедури виконані, то компанія залишається в Регістрі компаній, якщо який-небудь елемент відсутній, то якийсь час нараховуються штрафи і, можна залишитися в Регістрі, сплативши їх, потім компанія видаляється з Регістру з усіма витікаючими наслідками. Відновлювати компанію можна, але майже завжди це багато дорожче, ніж просто зареєструвати нову, але іноді діватися нікуди і доводиться платити.
Документи, одержувані засновником після завершення створення офшорної компанії:
· сертифікат інкорпорації;
· статут;
· установчий Договір;
· протокол перших зборів директорів;
· наказ про призначення директора;
· генеральна довіреність на ім'я власника;
· реєстр директорів;
· реєстр акціонерів;
· сертифікат акцій;
· трастова декларація;
· комплект документів для відкриття банківського рахунку;
· печатка організації.
Оперативне управління компанією, а точніше, її активами, проводиться директором або, у разі номінального директора, повіреним на підставі довіреності. У новоспеченої офшорної компанії може бути один вид активу: банківський рахунок. Тобто питання зводиться до управління банківським рахунком. Як правило, більшість банків допускають управління рахунком по факсу або за допомогою програмного забезпечення для персонального комп'ютера - по модему. Для цього існують спеціальні способи захисту від несанкціоновано...