івнює:  
. (3.2) 
  При настойним способі затирання кількість випарює вологи становить 2% від маси затору, тобто 
  кг (3.3) 
  При температурі насиченої водяної пари (пари, що гріє) t н.п = 138 про С: 
  кДж/кг, 1 
  кДж/кг. 1 
  Тиск вторинної пари Р бар = 0,1033 МПа, тоді 
  кДж/кг. 1 
  Втрати теплоти в навколишнє середовище Q піт розраховуються за формулою: 
 , (3.4) 
  де О± про - Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією і випромінюванням, Вт/м 2 В· К; 
  t ' ст , t пов - температури стінки апарату і повітря відповідно, про С.  p> 
. (3.5) 
  Для зимового періоду роботи, коли втрати тепла в навколишнє середовище максимальні, приймемо t пов = 15 про С. 
  За технікою безпеки температура стінки не повинна перевищувати 40 про С [2], то є t ' ст = 40 про С. Тоді згідно формулою (3.5): 
  Вт/м 2 В· К. 1 
  Тоді, виходячи з вирази (3.4) 
  кДж. 1 
  Загальний витрата гріючої пара з урахуванням втрат у навколишнє середовище по (3.2): 
   кг. 1 
  Питома витрата пара на 100 кг зернопродуктів дорівнює: 
  кг. 1 
  4 Розрахунок потужності електродвигуна мішалки 
				
				
				
				
			   Оскільки Re меш > 50 (Re меш = 122,5 В· 10 5 ), то режим руху можна вважати турбулентним. Для лопастной мішалки встановлена наступна залежність між критеріями потужності і Рейнольдса [1] для турбулентного режиму: 
 . (4.1) 
   Поправочні коефіцієнти, які впливають на потужність приводу мішалки, визначаються наступними виразами: 
 , (4.2) 
  де О± - коефіцієнт, враховує відношення D/d м для лопатевої мішалки, О± = 3,0; 
 , (4.3) 
   де 
  Н ап = Н ц + h дн + h кр = 2,4 + 1,2 + 0,72 = 4,32 м; (4.4) 
  , (4.5) 
  де ОІ - коефіцієнт, що враховує відношення b/d м для лопатевої мішалки, ОІ = 0,25. p> Критерій потужності для перемішування заторно маси дорівнює: 
 . (4.6) 
  Потужність, необхідна для перемішування в апараті дорівнює: 
  Вт (4.7) 
  З урахуванням ККД передачі і опорів, що виникають в апараті при русі затору, потужність електродвигуна: 
 , (4.8) 
  де f г - коефіцієнт опору гільзи для термометра, f г = 1,1; 
  f тр - коефіцієнт опору труби для стягування заторно маси, f тр = 1,2; 
  f ш - коефіцієнт, що враховує шорсткість стінок апарату, f ш = 1,1; 
  О· - ККД передачі, О· = 0,85. Тоді 
  Вт 1 
  ВИСНОВОК 
   У даній роботі був здійснений розрахунок заторного апарату - невід'ємної частини такого технологічного етапу пивоварного виробництва, як приготування сусла. p> Спроектований заторний апарат має внутрішній діаметр рівний 4,8 м і розрахований на одноразова затирання 5500 кг солоду. Він відповідає стандартній моделі заторного апарату ВКЗ-5. За завданням ж проекту затирається 4000 кг солоду, а значить, скорочується витрата пари, що гріє, він за підсумками роботи виявився дорівнює 1937,9 кг. Також була обрана мішалка типу лопатева з числом лопатей, рівним двом. Даний тип мішалки простий у виконанні, добре підходить для перемішування в'язких сумішей, якою є суміш солод - вода. Також ми розрахували необхідну потужність для приводу мішалки - 11 кВт. 
  У підсумку можна сказати, що розрахований заторний апарат придатний для великих заводів, так як дозволяє затирати одночасно велику кількість сухого солоду. А в зв'язку з цим економляться виробничі площі та час на технологічному етапі приготування сусла. p> СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
   1. Кретов І. Т., Антипов С. Т., Шахов С. В. Інженерні розрахунки технологічного обладнання підприємств бродильної промисловості. - М.: Колос, 2004. - 391 с. p> 2. Антипов С. Т., Кретов І. Т., Остріков А. М. та ін Машини та апарати харчових виробництв. - М.: Вища. шк., 2001. - Кн. 2. - 680 с. p> 3. Павлов К. Ф., Романків П.Г., Носков А. А. Приклади і задачі за курсом процесів і апаратів хімічної технології. - Л.: Хімія, 1987. - 576 с. p> 4. Кавецький Г. Д., Васильєв Б. В. Процеси та апарати харчової технології. - М.: Колос, 2000. - 551 с. p> 5. Лащинський А. А., Толчинский А. Р. Основи конструювання і розрахунку хімічної апаратури: довідник. - Л.: Машинобудування, 1970. - 752 с. br/>