ість зовнішньої торгівлі всіх країн міра.1
Отже, особливостями експорту капіталу є те, що він виступає як головне джерело створення міжнародної продукції, тобто продукції, реалізованої закордонними філіями міжнародних монополій, а також міжфірмовий кооперація (тісною співпрацею окремих юридично самостійних підприємств різних країн). Прискорені темпи економічного зростання в 50-е і 60-і роки чинили тиск на зростання внутрішніх ресурсів накопичення, брак яких проявилася в чиненні тиску на імпорт капіталу з інших країн. Тиск на експорт капіталу надають і країни, що розвиваються, які прагнуть отримати зовнішні джерела накопичення і таким чином прискорити темпи свого економічного зростання. А економічно розвинуті капіталістичні країни, переміщаючи за кордон виробничі потужності за допомогою інвестицій, прагнуть отримати під свій контроль регіони зі стратегічною сировиною, але на власне економічній базі, втягуючи ці країни в глобальну систему ринкового господарства. Це дозволяє обійти систему зовнішньої економічної захисту країни і міцно вкоренитися в структурі ринку та виробництва даної країни, що створює набагато більш стабільну і міцну базу для оволодіння зарубіжними ринками, ніж експорт товарів. Шляхом координації надходження окремих національних капіталів вдається подолати його нестачу в різних частинах світового капіталістичного господарства. А це, у свою чергу, створює більш широкий простір для розвитку продуктивних сил.
Глава 2. Вплив вивозу капіталу на економіку Росії
. 1 Загальна ситуація з відтоком капіталу з Росії в останні роки
З осені 2008 року відновився відтік капіталу з Росії, який переривався тільки в IV кварталі 2009 року і в II кварталі 2010 року, коли виникала ілюзія повернення до ситуації 2006-2007 років. Відзначимо ще одну закономірність - для Росії характерне посилення відтоку капіталу або уповільнення його припливу в I кварталі кожного року. При цьому через специфічного характеру здійснення державних витрат на грудень кожного року припадає сплеск зростання грошової маси. Починаючи з III-IV кварталу 2010 року відтік капіталу носить постійний характер. Росія не була порушена «валютними війнами», тобто масованим припливом капіталу в країни, що розвиваються на тлі здійснення Федеральною резервною системою США нової програми «кількісного ослаблення» (QE2). До липня 2011 року відзначався затихаючий характер відтоку капіталу, але починаючи з серпня 2011 року відтік основа посилився.
З урахуванням такої динаміки приток-відтоків капіталу з Росії можна констатувати, що характерною для країни є ситуація відтоку, а не припливу капіталу. Саме тому загальним місцем останнім часом стала характеристика ситуації не як посилення відтоку, а як закінчення або різкого скорочення припливу капіталу, яка зберігалася до кінця третього кварталу 2011 року. Судячи з попередніми даними, в 4-му кварталі на тлі загострення кризи в єврозоні посилився відтік. З урахуванням того, що в 2007-2008 роки глобальна економіка була перегріта, можна навіть висунути гіпотезу, що масований приплив капіталу в Росію і в деякі інші схожі країни був свого роду відображенням наявності міхура на глобальному ринку, який почав здуватися після кризи 2008 року. Єдина проблема цієї інтерпретації полягає в тому, що після оголошення в США політики QE2 багато що розвиваються захлеснула хвиля припливу капіталу, яка, однак, обійшла стороною Росію.
З графіків 1 і 2 видно, що відтік капіталу в кінці 2010 - початку 2011 року дійсно мало відрізнявся від значень, зафіксованих у в 2007-2008 роках (до кризи), а ось приплив капіталу був істотно меншим , швидше на рівні 2005 - початку 2006 року. Так, середньоквартальний приріст іноземних зобов'язань з I кварталу 2010 року по III квартал 2011 року склав 12 млрд дол. Проти 34,3 млрд дол. В середньому за квартал в період з I кварталу 2005 року по II квартал 2008 року. У III кварталі 2011 року на тлі глобального втечі від ризиків приріст зобов'язань російського приватного сектора склав всього 0,9 млрд дол., Що, втім, хоча б не означає зниження зобов'язань, яке було зареєстроване в розпал кризи 2008-2009 років (сукупно майже на 50 млрд дол. за IV квартал 2008 року і I квартал 2009 року). З графіка зміни активів і пасивів приватного сектору також видно, що в 2010-2011 роки приріст іноземних активів приватного сектора відбувався в обсягах (22 млрд дол. В середньому за квартал), порівнянних з показниками докризового періоду (24200000000 дол. В середньому з I квартал 2005 року по III квартал 2008 року). При цьому в період високих цін на нафту (наприклад, з III кварталу 2007 року по III квартал 2008 року) відзначався навіть більш істотний, ніж в останні два роки, приріст іноземних активів російського приватного сектора: в середньому за квартал на 39,2 млрд дол.