і. За даними національного дослідження ветеранів в'єтнамської війни, в 1988 р. у 30,6% брали участь в ній американців спостерігалося ПТСР. У 55,8% осіб, які мають ПТСР, були виявлені прикордонні нервово-психічні розлади; ймовірність опинитися безробітним у них в 5 разів більше в порівнянні з іншими, розлучення були у 70%, проблеми з вихованням дітей у 35%, крайні форми ізоляції від людей у ​​47,3%, виражена ворожість у 40%, вчинення більше 6 актів насильства в рік у 36,8%, потрапили до в'язниці або були заарештовані 50%.
На жаль, відсутність даних про число ветеранів у країнах СНД, страждають ПТСР, і про вираженості цього розладу не дозволяє отримати повне уявлення про відповідні потреби в медичній та соціально-психологічної допомоги.
Участь у війні призводить до помітних якісних змін свідомості ветерана. Згідно з результатами досліджень військових медиків і психологів, особливості життя в бойових умовах призводять до того, що після повернення до мирного життя у ветерана розвивається так звана криза ідентичності, тобто втрата цілісності сприйняття себе і своєї соціальної ролі. Це проявляється в порушення здатності адекватно брати участь у складних соціальних взаємодіях, в яких відбувається самореалізація людської особистості.
Багато з таких людей втратили інтерес до суспільного життя, знизилася їх активність при вирішенні власних життєво важливих проблем. Нерідко спостерігаються втрата здатності до співпереживання і зниження потреби в душевній близькості з іншими людьми. Так, майже половина опитаних військовослужбовців, які брали участь у бойових діях у Чечні, скаржаться, що вони не можуть знайти порозуміння ні в суспільстві, ні в сім'ї. Кожен четвертий заявив, що відчуває труднощі при спілкуванні в трудовому колективі, а кожен другий міняв місце роботи за три-чотири рази. Порушена здатність підтримувати соціальні контакти позначається і на сімейних відносинах: майже кожен четвертий знаходиться в розлученні.
Надзвичайно гостру психологічну драму відчувають інваліди, а також ті, хто втратив близьких. Життєвий досвід цих людей унікальний; він різко відрізняється від досвіду невоевавшій людей, що й породжує нерозуміння з боку оточуючих. Як правило, до колишніх бійцям ставляться з нерозумінням і побоюванням, що тільки посилює хворобливу реакцію ветеранів на незвичну обстановку, яку вони оцінюють з притаманним їм фронтовим максималізмом. Свідченням того, що колишні учасники воєнних дій зазнають труднощів процесу адаптації до умов мирного життя, є їх конфліктну поведінку в соціальному середовищі: нездатність прийняти нові В«правила гриВ», небажання йти на компроміси, спроби вирішити спори мирного часу звичними силовими методами. Ветерани підходять до мирного життя з фронтовими мірками і переносять військовий спосіб поведінки на мирну грунт, хоча і розуміють, що це неадекватно.
Після В«фронтовий ясностіВ» конфлікти мирного часу, коли В«противникВ» формально таким не є і застосування силових методів боротьби заборонено законом, нерідко виявляються складними для сприйняття тих, у кого виробилася миттєва реакція на будь-яку небезпеку. Багатьом ветеранам важко стриматися, проявити гнучкість, відмовитися від звички В«трохи щоВ» хапатися за зброю, в прямому або в переносному сенсі.
стрес учасник бойової психологічний інтроверсія
1.3 Симптоматика ПТСР у учасників військових дій
Світова статистика показує, що кожен п'ятий учасник бойових дій при відсутності будь-яких фізичних ушкоджень страждає нервово-психічними розладами, а серед поранених і калік - кожен третій. Але це лише частина гігантського айсберга - всього масиву різноманітних порушень, які залишаються після екстремальних впливів. Інші наслідки починають виявлятися через кілька місяців після повернення до нормальних умов життя. Це різні психосоматичні захворювання.
Основними проблемами колишніх комбатантів є страх (57%), демонстративність поведінки (50%), агресивність (58,5%) і підозрілість (75,5%). До їх поведінкових особливостей відносяться конфліктність в сім'ї, з родичами, колегами по роботі, спалахи гніву, зловживання алкоголем і наркотиками. Крім того, зазначаються: нестійкість психіки, при якій навіть самі незначні втрати, труднощі штовхають людину на самогубство; боязнь нападу ззаду; почуття провини за те, що залишився живий; ідентифікація себе з убитими. Для учасників бойових дій характерні також емоційна напруженість і емоційна відособленість, підвищена дратівливість і агресивність, безпричинні спалахи гніву, напади страху і тривоги. Відзначаються повторювані яскраві В«бойовіВ» сни і нічні кошмари, нав'язливі спогади про психотравмуючих події, що супроводжуються важкими переживаннями, раптові сплески емоцій з В«поверненнямВ» до психотравмуючої ситуації.
До інших психічних явищ, присутнім у ветеранів війн, відносяться стан песимізму, відчуття занедбаності; недовіру; нездатність говорити про війну;...