цій тощо, здійснюється статистичний аналіз попиту і т.д. У розробленій теорії постановка практичних завдань управління запасами, як правило, призводить до багато-номенклатурних ситуацій, до необхідності спільного розгляду групи складів, випадкових затримок поставок за часом. Всі ці фактори суттєво ускладнюють розрахунок оптимальних стратегій. Ситуація, що розглядається при розрахунку, однак, сильно спрощується при виконанні кожного з таких умов:
поставка марки матеріалу проводиться від незалежних постачальників;
штрафи за нестачу чи підсумовуються за всіма номенклатурними позиціями, або відсутні зовсім;
на вибір параметрів стратегій управління запасами не накласти загальних для групи номенклатурних позицій обмежень або такі обмеження несуттєві;
критерієм якості організації постачання для кожного складу служить сума витрат на даному складі;
відношеннясереднє відхилення затримки поставок до її середньому значенню мало.
Основною математичною моделлю, яка застосовується авторами вищевказаних робіт для планування запасів, є так звана класична модель економічного розміру замовлення, коли для спрощення приймаються умови рівномірного споживання (витрати) і постійного певного відставання часу поставки від моменту замовлення продукції (марки матеріалу) у постачальника. При цьому мінімізуються сумарні витрати зберігання запасів, які беруться прямо пропорційними обсягу цих запасів і часу зберігання, і витрати, пов'язані із замовленням, які постійні для кожного замовлення і не пов'язані з обсягом замовлення. Ця модель описана у багатьох роботах і, зокрема, у бука Д. і Кінігсберга Е. у книзі "Наукове управління запасами". Основним її результатом є наступна формула визначення оптимального розміру замовлення (партії) поставки:
qопт = в€љ 2 * (1/с2) * з1 * Q,
де qопт - оптимальна партія поставки;
с1 - сума постійних транспортно-заготівельних витрат;
Q - потреба в матеріалі на планований період T;
с2 - сума витрат зберігання і втрат від іммобілізації (пролежування) одиниці матеріалу в запасі за планований період T (тривалість року - T = 365 днів).
Деякі американські фахівці вважають, що формула оптимального розміру замовлення мала більше застосувань, ніж будь-який результат, отриманий на основі аналізу систем управління запасами.
Список літератури
1. Волкова, О.М. Управлінський облік: підручник/О. М.Волкова. - М.: ТК Велбі, Вид-во "Проспект", 2005. - 472 с. p> 2. Друрі, К. Введення в управлінський і виробничий облік: [пер. з англ.]/К. Друрі; під ред. С.А. Табаліна. - М.: Аудит, Юніті, 1997. - 560 с. p> 3. Котляров, С.А. Управління витратами/С.А. Котляров. - СПб.: Питер, 2001. - 160 с. p> 4. Лебедєв, В.Г. Управління витратами на підприємстві/В.Г. Лебедєв, Т.Г. Дроздова; під заг. ред. Г.А. Краюхіна. - СПб.: Видавничий дім "Бізнес-преса", 2000. - 277 с. p> 5. Манн, Р. Контролінг для початківців: [пер. з нім.]/Р. Манн, Е. Майер; під ред. Ю.Г. Жукова. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 304 с. br/>