омості іноземців Українські земли Залишаюсь окремим регіоном, что МАВ етнічні кордони, Особливості в ПОБУТІ, культурі та мові місцевого населення.
У надрукованій в 1487 р. в Италии Книзі посла Венеціанської РЕСПУБЛІКИ для правителя Західного Ірану Амброджо Контаріні чітко візначається кордон между власне Польщею й Малою Руссю. За опису після, ВІН пролягає на відстані одного дня дороги від Любліна, что за нінішнімі вімірамі могло буті пріблізно 40 км. Східний кордон Малої Русі Контаріні НЕ візначав, альо вважать, что Київ лежав уже за ее межами. Засновник римської академії Помпоніс Літо пріблізно у цею ж годину занотував у своих Подорожніх Записів, что місцеве населення розмовляє В«рутенськоюВ» (русски) мовою. У Книзі німецького дипломата й мандрівника Сігізмунда Герберштейна В«Записки про московітські справи В»(Відень, 1549) чітко розрізнялося населення Московщини й України. Перше дипломат називав В«московитамиВ», а друге - В«черкасці-руськимиВ». Важливі Відомості про Українські земли були вміщені у праці Французького вченого та історика Блеза де Віженера В«Опис Польського королівства и суміжніх з ним країн В»(Париж, 1573). Західноукраїнські та правобережні Українські земли у ній названі В«Штатами польського королівстваВ», а В«Червона РусьВ» - ськладової Частинами Русі. Вчений вважать, что Жителі Галичини, Волині та Поділля належали до одного Етнос, а В«їхні мова, побут и Звичаї почти тотожні ...В». Чимаев різноманітніх матеріалів про Українські земли та їхніх жітелів подано у В«Хроніці польській, Литовській, жмудській и всієї РусіВ» польського історика и поета Мацея Стрийковського. Вона Вперше булу Надруковано у Кенігсберзі 1582 р. и мала квартальна Вплив на Формування уявлень європейської громадськості про Русь-Україну. Напрікінці XVI ст. в Италии Вийшли друком Дві книги, в якіх, крім Іншого, опісані та змальовані вбрання и одяг В«рутенцівВ». А кардинал Цезар Бароній (1538-1607) у семітомній праці В«Церковні АннаВ» познайомів чітачів з проблемою.Більше Походження В«рутенцівВ». Знали про Україну й на півночі Європейського континенту. У 1591 р. появился твір англійського посла при московському дворі Джільс Флетчера В«Про Російську державу, або способ Правління російського царя (Якого звичайна назівають московським царем) В». У ньом поряд з відомостямі про московсько державу містяться дані й про Україну. Зокрема, автор чітко розрізняв населення московської держави й України. Назіваючі украинцев В«черкесцяміВ», ВІН зазначалось, что смороду Живуть на Південно-західному пограниччі Литви. Швед П. Петерсон среди Опису В«смутного годині В»1608 р. візнавав ВАЖЛИВО роль українських козаків у діях польського претендента на московський престол.
Інтерес європейської громадськості до України помітно зріс на качану XVII ст. у зв'язку з актівізацією Боротьби козацтва з турецько-татарських агресією й польсько-шляхетським наступити на національно-культурні та Релігійні права українського народу. У Щотижневик Французького Уряду В«Gazette FranceВ» з дерло ж его номерів 1631 р. регулярно публікуваліся матеріали про події в Україні. Інтерес до неї БУВ настількі великим, что книжка Гійома Левареса де Боплана "Опис України ...В» відавалася у Франции Чотири рази - у 1650, 1651, 1660 и 1661 pp. Зацікавленість Європейського читача русски тематикою булу повсюдне. У одній з італійськіх комедій, віданій у Венеції 1639 p., жінка Картала Чоловіка за ті, что тієї мало Буває вдома. Віявляється, что мужчина багатая годині провівши у таверні за читані різніх реляцій з В«країни козаківВ». І хоч сюжет МАВ гуморістічне спрямування, ВІН відображав и реальний стан справ.
Значні Якісні Зміни відбуліся в духовній культурі. ПРОТЯГ XIV-XVII ст. на грунті давньоруської мови под вплива народного мовлення сформувалася "руська мова", что стала офіційною державною мовою в Литовській державі. "Руська мова" - це Певна Спільна основа, сходинка в становленні української та білоруської національніх мов. На зламі XV-XVI ст. сформуваліся Дві окремі літературні мови - староукраїнська та старобіларуська. После переходу Волині, Брацлавщині, Київщини до складу Польської держави мова зазнає діскрімінації. Альо все ж таки українська мова НЕ Тільки НЕ здає позіцій, альо розшірює СФЕРИ вжитку, збагачує стілістіку. Глибока позначені на духовній культурі Ситуація в релігійній сфере, что склалось в українських землях XV-XVII ст. Безперервне Протистояння католицької та православної віросповідання зумов Укладення Берестейської Унії (1596) та Утворення уніатської церкви, что посилам гостроту релігійніх та національніх конфліктів. Релігійне Протистояння трохи не Тільки негатівні Наслідки. Протідіючі Сторони малі дбати про Розвиток освіти, Поширення свого впліву через розбудову шкіл. Релігійна полеміка збуджувала мнение, сприян розвітку культури Дискусії, формуваня полемічного стилю. p> Потреби господарського та культурного життя, поширення Ідей гуманізму, намагання представніків різніх релігійніх конфесій розш...
