російської економіки в довгостроковій перспективі, а також для "здорового" розвитку самої російської митниці. Якщо зіставити посилення жорсткості фіскальної спрямованості митної політики та приріст доходів від ЗЕД те, напевно, не важко показати се неефективність. Не секрет, що на внутрішньому ринку Росії звертаються імпортні товари, номенклатура і фізичний обсяг яких значно відрізняється від того, що пройшло через митні "Ворота", а за кордоном осідають значні валютні кошти від експорту. Правоохоронна складова політики залишається нерозвиненою, орієнтованої на переслідування, а не на попередження та запобігання порушення митних правил. Суттєвим є також те, що реалізована митна політика живе своїм життям, а митне відомство своєї. Вони практично відірвані один від одного. Формуванням, введенням і скасуванням митних зборів, складових основні економічні інструменти митної політики, займається вузьке коло високопоставлених чиновників Мінторгу, Мінекономіки, Мінфіну за участю ГТК під егідою відповідної урядової комісії, тобто митні мита формують, вводять, скасовують, організують стягування і одночасно стягують органи виконавчої влади.
Зважаючи напрямки генезису та еволюції, особливості історичного досвіду вітчизняної митної політики, а також специфіку того зовнішньо-та внутрішньополітичного становища, в якому опинилася Росія, можна більш чітко визначити ті рамки, в яких розгортається митна політика в нашій країні, а також ті завдання, які стоять перед нею в сучасних умовах [8]. При визначенні впливу глобального контексту розгортання митної політики Росії на її утримання доцільно розглянути характер даного впливу на декількох рівнях. По-перше, слід брати до уваги зовнішньо-та внутрішньоекономічний становище країни (митна політика - складова частина державної економічної політики). По-друге, слід враховувати необхідність вибору зовнішньополітичної стратегії держави.
На даний момент митна політика нашої країни розвивається під чому в традиційному руслі, у зв'язку з чим можна констатувати певний недооблік цих проблем і викликів. Відповідно, беручи до уваги і історичний досвід, і сучасні реалії, ключовою проблемою митної політики Росії в даний час, є правильний вибір її фундаментальних пріоритетів. Державне регулювання має привести до оптимальних результатів в такому виборі. Потрібна висока концентрація політичної волі і матеріальних ресурсів на ряді напрямків, де у Росії є серйозні науково- технологічні досягнення і просунуті позиції на світових ринках.
Крім того, як показує аналіз специфічних рис митної політики сучасної Росії, яка взяла курс на побудову сильного економічного суспільства як В«головного умови її політичного та соціально-економічного руху вперед і збереження статусу світової держави В»[9], в першу чергу можна виділити такі пріоритети, як:
1) відкритість митної політики (відкрите обговорення всіх основних заходів митної політики Російської Федерації);
2) рівність учасників митної сфери діяльності (митна політика повинна рівною мірою враховувати законні інтереси всіх учасників митної сфери діяльності незалежно від їх фінансового потенціалу, форми власності, державної приналежності);
3) підтримка заходів митної політики з боку держави (митна політика Російської Федерації повинна мати переважно державні джерела фінансування своїх основних заходів, що дозволить уникнути суб'єктивних трактувань суспільно значущих цілей митної політики, завісімостіпроцесса її реалізації від поточної кон'юнктури, вузькокорпоративних інтересів).
Основними завданнями митної політики Росії, які поставлені перед нею глобалізацією в цілому і місцем Росії в глобалізаційних процесах в Зокрема, можна вважати:
- захист економічного суверенітету Росії та національної безпеки в цілому; здійснення продуманої митної політики на шляхах побудови суверенної демократії; захист та реалізацію національних інтересів Росії;
- забезпечення участі нашої країни в міжнародних економічних відносинах;
- реалізацію національних пріоритетів внутрішньої політики; здійснення регіональної політики, стимулювання розвитку регіонів, регіональної інфраструктури, забезпечення скорочення регіонального нерівності;
- вирішення існуючих проблем митної системи Росії (проблеми технічного характеру - брак необхідного обладнання, необлаштованість кордонів; проблеми, зумовлені В«людським факторомВ» - брак кадрів, корупція).
Останні події (В«п'ятиденна війнаВ» в Південній Осетії, перегляд позиції Росії стосовно СОТ, світова фінансова криза тощо) з необхідністю підштовхують російську еліту до формування чіткої та виваженої державної політики з усіх ключових напрямків, причому торгова і митна політика займають серед них аж ніяк не останнє місце. При формуванні митної політики в умовах загострення відносин між Росією і Заходом, з одного боку, і низкою країн ближнього зарубіжжя, з іншого, в умови світової економічної кризи слід брати до уваги ...