Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка операційної технології по внесенню твердих органічних добрив

Реферат Розробка операційної технології по внесенню твердих органічних добрив





+ R ВМО (7) = 7,2 + 22,04 = 29,2 (кН),

R пр (8) = R м + R ВМО (8) = 7,2 + 18,2 = 25,4 (кН);

О· 3/1 = 29,2/55 = 0,5,

О· 2/2. = 29,2/50,5 = 0,57,

О· 3/1 = 29,2/42,5 = 0,7.



Трактор Т70СМ агрегуватиметься з машиною МТТ-Ф-8 на 6 (11,2) і 7 (9,41) передачах. br/>

Rм = КВМ = 0,9 * 8 = 7,2 (кН);


R ВМО (6) = (3,6 N ВМО k m )/(V р h ВМО ) = (3,6 * 0,9 * 37)/(11,42 * 0,85) = 12,5 (кН),

R ВМО (7) = (3,6 N ВМО k m )/(V р h ВМО ) = (3,6 * 0,9 * 37)/(9,41 * 0,85) = 14,9 (кН);


R пр (6) = R м + R ВМО (6) = 7,2 + 12,5 = 19,7 (кН);

R пр (7) = R м + R ВМО (7) = 7,2 + 14,9 = 22,1 (кН)


О· 6 = 19,7/20,3 = 0,9,

О· 7 = 22,1/14,8 = 1,4.


Отримані результати розрахунків коефіцієнтів тягового зусилля трактора К-701 свідчать, що на 8 передачі використовується (у залежно від режиму) 57% і 70%, для Т-70СМ на 6 передачі - 90%, що говорить про досить хорошою завантаженості машинно-транспортних агрегатів.


1.5. Підготовка агрегату до роботи


Кінематична довжина агрегату підраховується за формулою:


L k = L т + L сц + L м , м,


де L т - кінематична довжина трактора, м;

L сц - кінематична довжина зчіпки, м

L м - кінематична довжина сільськогосподарської машини, метри


Визначимо кінематичну довжину кожного з агрегатів.


I агрегат (К-701 + ПРТ16М):


L k = L т + L сц + L м = 3,35 + 8,1 = 11,45 (м). br/>

I агрегат (Т70СМ + МТТ-Ф-8):


L k = L т + L сц + L м = 1,895 + 10,7 = 12,595 (м). br/>

У польових умовах робоча ширина захвату агрегату за показником рівномірності розподілу добрив визначається в такій послідовності.

На майданчику або на рівній ділянці поля розставляють два ряди облікових майданчиків (дек) на ширину, рівну орієнтовним відстані між суміжними парафіями агрегату.

За ряду дек, спочатку з лівого його боку, при зворотному ході - з правого, проходить агрегат, розсіває добрива на облікові площадки; наступний прохід агрегату по ряду протвиня починають з його правого боку.

Після чотирьох проходів агрегату (по два в протилежних напрямках) добрива з дек збирають і зважують. Обробляючи результати зважування, визначають нерівномірність розподілу добрив на обраної ширині захоплення.

Рівномірність розподілу добрив по ширині захвату агрегату оцінюється коефіцієнтом варіації кількості. Відстань, при якому нерівномірність не перевищує 25% (Для пневморазбрасивателей хімічних меліорантів 30%), приймають за робочу ширину захвату агрегату.

Встановити фактичну дозу внесення добрив можна методом заміру кількості добрив і пройденого шляху агрегату за формулою:


Дф = (10000 * Q)/L * Bp,


де Q - вага добрив, внесений на контрольний ділянку поля, т;

L - довжина контрольної ділянки, м;

Вр - робоча ширина захвату агрегату, м.




1.6. Визначення продуктивності

машинно-тракторного агрегату


Продуктивність машинно-тракторного агрегату залежить від конструктивних параметрів трактора, машини та агрегату в цілому, а також від природних умов, режиму та організації виробничого процесу.

Продуктивність машинно-тракторного агрегату - це кількість, виконане ним в одиницю часу (год), роботи, певного виду та якості, виміряної у відповідних одиницях (Pa, т, м 3 ).

Продуктивність машинно-тракторного агрегату при польових роботах залежить від ширини, швидкості руху, часу корисного використання машини. Розрізняють теоретичну, технічну і дійсну продуктивність.

Дійсну продуктивність рухливих машинно-тракторних агрегатів розраховують за формулами:


годинна W год = 0,1 В р V р П„, га/год;


змінна W см = 0,1 В р V р T см П„, га/зміну,


де Вр - робоча ширина захвату агрегату, м;

V P - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

Т см - час зміни, (7 год);

П„ - коефіцієнт використання часу зміни.

Коефіцієнт П„ враховує зниження змінної продуктивності агрегату через наявність просто єв та неефективного використання часу. При його виборі слід враховувати, що у агрегатів мають невелику ширину захвату коефіцієнт б...


Назад | сторінка 5 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розробка котельного агрегату ДКВР 20-13
  • Реферат на тему: Проектування котельного агрегату
  • Реферат на тему: Розрахунок котельного агрегату
  • Реферат на тему: Проектування машинного агрегату
  • Реферат на тему: Проектування електронасосних агрегату