;янському мовня rрунті ще в ЕПОХА Київської Русі, частина ж - пізнішого (власне українського) Походження. Серед досліджуваніх лексем багатая запозичення з російської, польської та тюркських мов, что пояснюємо тіснімі геополітічнімі контактами украинцев Із сусіднімі народами.
ВИСНОВКИ
Застарілімі слова стають внаслідок постійного процеса старіння, архаїзації якоїсь Частини Словниковий складу.
Склад застарілої лексики неоднорідній. Самперед у ньом розрізняють слова за щаблем їх архаїзації. Одну групу застаріліх слів становляит Ті, що зовсім Вийшли з мовного вжитку и НЕ побутують у сучасній українській мові: братана - дочка брата; гудець - музикант ... Ці слова незрозумілі носіям мови без відповідніх Пояснення и довідок.
До Іншої групи застарілої лексики належати слова, что в сучасній українській мові вжіваються Рідко, Наприклад: боярин, Воістину, мушкет ... Ці слова здебільшого зрозумілі носіям української мови.
Одні слова переходять з актівної лексики до пасівної у зв'язку з тим, что знікають з побуту й життя людського Суспільства позначувані ними предмети, події, Явища. Тут діють позамовні фактор. Цю групу застаріліх слів назівають матеріальнімі архаїзмамі - Інша назва, Якою ми будемо користуватись - історізмі (чернь, тисячник, осаул, Ратище, чинш ...).
Інші слова переходять з активного словника у пасивний через вітіснення їх рівнозначнімі словами, Що з тихий чг других причин виявило більш прійнятлівімі для називані тихий самих Явища, подій, предметів ... Процес цею зумовленості дією внутрішніх факторів мови. Це є стилістичні архаїзмі (Або власне архаїзмі: зігзіця - зозуля, ректи - Говорити, рать - військо ...). p> стилістичні архаїзмі можна поділіті на лексічні, тоб Такі, до якіх є Сучасні сінонімі (десниця - права рука; перст - палець), и на семантічні - слова, в якіх поряд з активного вживання в сучасній українській мові значеннями є Значення застарілі (колода - 1) великий шматок зрубаного дерева, 2) (заст.) вулик; жівіт - 1) частина тіла, 2) (заст.) життя.
Архаїзмі, введені авторами до Словників, стілістічно різнорідні та віконують Різні стилістичні Функції, Які тісно пов'язані Зі стілістічною забарвленістю ціх слів. p> Часто архаїчне Значення слів набуває в сучасній українській мові новацій, что Дає їй змогу віразіті Нові Поняття сучасної дійсності й ожіті заново, одержавши нову сполучуваність и Нові зв'язки у мові.
Зх з'явиться новіх значень застарілі архаїчні значення слова могут надаваті слову Нової емоційної або Нової функціонально-стільової забарвленості. Тоді вживании архаїчніх форм слова у мові зумовленості НЕ Тільки семантичності, а й стілістічною парадигматики. p> Можлівість Використання архаїчніх слів поклади від їх експресівності, внаслідок рідшої вжіваності смороду вносячи у мову Деяк незвічайність, віразність, дозволяють податі Нові Тлумачення слова. p> Головною причиною звернення авторів до архаїчного Значення слів, або архаїчніх форм зумовлено здатністю ціх слів набуваті у контексті мовленнєвої стілістічної забарвленості, а такоже здатність сполучатіся у Деяк випадка з Нейтральне лексемами різніх функціональніх стілів.
Це віклікає Певний стілістічній ефект, внаслідок того что їх стилістична забарвленість у синтагматичному плані НЕ збігається Зі стілістічнім Забарвлення у плані парадигматики, тоб в мовленні смороду мают зовсім Інше стілістічне значення. p> У випадка Використання архаїчного Значення слів з метафоричністю переосмислені смороду службовцями для реалізації таких рис наукового стилю як зрозумілість. Головне Завдання таких слів - поясніті семантику слів Користувач Словників. br/>
БІБЛОГРАФІЯ
1. Білецький А.О. про мову и мовознавство - К.: "Артек", 1996 - 223 с.
2. Гнатюк М. бійтеся заглядати у словник: Тенденції и перспективи вітчізняного словникарства// КК +, 2002. - № 3. p> 3. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. - Харків: Фоліо, 2007. - С.298
4. Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001 - 412 с. p> 5. Сучасна українська літературна мова/За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школу, 2001. p> 6. Сучасна українська мова. Підручник/за ред. Пономарьова О.Д. К: В«ЛибідьВ», 1997, - 400 с. p> 7. Словник української мови/Упоряд. з дод. вла. матеріалу Б. Грінченко. - К., 1907-1909. - Т. 1-4. p> 8. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близьким 40000 слів)/Ред. В.С. Калашника. - (2 вид.) - Х.: Прапор, 2004. - 992 с. p> 9. Цілуйко К. К. Мовознавство в Харківському універсітеті (1805-1955)// Укр мова в шк. - 1955. - № 6. - С. 31-36. p> 10. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійкіх народніх порівнянь. - Харків: Основа, 1993. - 176 с. br/>
АРХАЇЗМІ У Словник О. Івченка
1. Вертоград,-у, ч., книжн., Заст. Сад. p> 2. Гудець,-дця, ч., заст. Музикант. p> 3. ГРАД,-а, ч., уроч. Місто. p> 4. ЛАНІТІ,-іт, м...
