знищення носія інтересів.
Національні інтереси найбільш очевидні в порівнянні з іншими видами політичних інтересів, для багатьох політичних сил і течій вони вказують простий і ефективний шлях політичної консолідації великих мас людей.
Однак абсолютизація національного питання, перетворення його в основну домінанту політики народжує такі потворні політичні явища, як національний екстремізм, шовінізм, фашизм.
За різноманіттям форм націоналістичних політичних орієнтації проступають стійкі, практично не мінливі в часі стереотипи політичного мислення і поведінки: span>
ідея переваги своєї нації над іншими в силу уявних тих чи інших її переваг (В«обраний народВ», В«чистота расиВ», В«історична місіяВ»);
міф про В«золотий вікВ» цієї нації, який мислиться як стан, що було колись і набагато краще, аніж нинішнє;
міф про особливе історичне призначення саме даної нації, яке може полягати в В«стримуванні ордВ», В«богоносітельствеВ», В«богообраностіВ», месіанізм;
. Влада, її сутність
Влада як найважливіший елемент соціальних відносин фокусує в собі такі основні ознаки:
це вид управління, регулювання та контролю, здатність розпоряджатися силами, можливостями, ресурсами, якими володіє людська спільнота;
це засіб упорядкування соціальних відносин, прояв людської культури, пов'язане з мірою, правилом, нормуванням відносин людей, з прийняттям чи накладенням на них певних обмежень у поведінці і діяльності;
безсумнівний вольовий характер влади, завдяки їй дії людей набувають цілеспрямованість, влада змінює поведінку через зміну мотивів і цілей людей;
влада явно пов'язана з диференціацією, структурованістю людських спільнот, виражається у відносинах асиметрії, ієрархії, в арсеналі її дій можуть бути жорстокість, придушення, експлуатація. Існує очевидна небезпека безконтрольної влади, що породжує велике значення її регулювання і контролю. p align="justify"> Необхідність влади породжена принаймні двома такими обставинами: потребою управління, здійснення спільних цілей за наявності різноманіття інтересів, цінностей, потреб; неможливістю досягнення повноти інформаційного забезпечення управлінського рішення. Влада в цьому випадку служить засобом подолання інформаційного дефіциту через силове, примусове рішення.
Дві основні характеристики влади роблять її найважливішим інструментом політики, зумовлюють взаємне тяжіння один до одного цих явищ.
По-перше, це потужний управлінський ресурс, що виражається у здатності влади обмежувати роль випадковості в соціальному житті, тобто здійснювати управління.
друге, це ресурс впливу, впливу на інших людей з боку тих, хто владою має, що наділяє їх здатністю здійснення своєї ролі всупереч опору інших людей. Оскільки в сфері політики відбувається постійна боротьба різних інтересів, з'являється потреба подолання опору інших людей і сил і як наслідок - необхідність реалізації політики у владній формі. br/>
18. Держава
Держава - це організація політичної влади, сприяюча переважного здійсненню конкретних інтересів (класових, загальнолюдських, релігійних, національних тощо) в межах певної території.
Держава являє собою універсальну територіальну форму організації політичної влади в соціально неоднорідному суспільстві. Держава - свого роду стрижень інституційного оформлення політичної влади. p align="justify"> Поняття В«державаВ» і В«політична система суспільстваВ» співвідносяться як частина і ціле. Держава концентрує в собі все різноманіття політичних інтересів, регулюючи явища політичного життя через призму В«загальнообов'язковостіВ». Вплив же будь-якого іншого соціального інституту в кращому випадку поширюється на його добровільних членів або прихильників. p align="justify"> Загальне значення велінь державних органів обумовлена ​​самим фактом існування суспільства, нормальне функціонування якого неможливе без вирішення спільних для нього проблем.
Саме в цій якості держава відіграє особливу роль у політичній системі, надаючи їй свого роду цілісність і стійкість. Воно виконує основний обсяг діяльності з управління, Користуючись ресурсами суспільства і впорядковуючи його життєдіяльність. p align="justify"> Держава займає центральне, провідне становище в політичній системі суспільства, так як воно має такими ознаками:
- виступає в якості єдиного офіційного представника всього народу, об'єднаного в ме...