нові механізми, відповідні сучасним умовам функціонування економіки не створені. Це ускладнює формування єдиного ринкового простору країни, призводить до істотних втрат для сільського господарства і населення. p> Негативне вплив на розвиток ринку продовольства надають міжрегіональні торговельні бар'єри, що ускладнюють доступ на нього товаровиробникам. Обмеження на вивезення знижують рівень конкуренції, призводять до падіння цін на ринках регіонів нетто-експортерів продовольства і відповідного зростання цін в регіонах нетто-імпортерах, що опосередковано веде до скорочення попиту. p> 6. Підприємства, що поставляють засоби виробництва, вкрай погано адаптовані до потребам вітчизняного сільського господарства. p> Серед них можна виділити дві групи: підприємства, які працюють виключно на внутрішній ринок (заводи сільгоспмашинобудування), і підприємства, що мають експортний потенціал (виробники мінеральних добрив). p> Перша група підприємств, зіткнувшись з різким звуженням ринку своєї продукції, опинилася в глибокій кризі. Тривалі процеси їх реструктуризації і модернізації призвели до критичного відставання від потреб АПК. Стримується організація дилерських мереж сучасного типу, формування лізингових компаній. p> Експортно-орієнтовані галузі не настільки сильно постраждали від звуження попиту на внутрішньому ринку, так як знайшли свою нішу на зовнішньому. Перспективна проблема цих галузей полягає в тому, що зростання попиту на їх продукцію на внутрішньому ринку може бути обмежений небажанням знижувати ціни в порівнянні з світовим рівнем, також як і пристосовуватися до потреб внутрішнього покупця. p> 7. Проблеми розвитку сільської місцевості сьогодні є не тільки соціальними, а й чинять негативний вплив на економіку аграрного виробництва. p> Соціальна інфраструктура села значною мірою продовжує залишатися на утриманні у сільгосппідприємств, збільшуючи їх невиробничі витрати, погіршуючи фінансовий стан. p> Складність проблеми полягає і в тому, що в сільській місцевості, крім сільськогосподарської діяльності, практично немає інших джерел доходу. Це змушує керівників сільгосппідприємств зберігати надлишкову чисельність працівників для підтримки соціальної стабільності на своїй території, що веде до зниження продуктивності праці і загальної рентабельності галузі. p> 8. У багатьох регіонах подоланню негативних процесів перешкоджають гострі проблеми демографічного та кадрового потенціалу, брак фахівців і керівників, недостатній рівень менеджменту, організаційної та консультаційної роботи з формування і функціонуванню нових ринкових структур. br/>
3. Єдиний сільськогосподарський податок (ЕСХН)
Система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є спеціальним податковим режимом. Під спеціальним податковим режимом розуміється особливий порядок обчислення і сплати податків та зборів протягом певного періоду часу, застосовуваний в особливих, обумовлених Кодексом і федеральними законами. Крім оподаткування сільгосптоваровиробників (гл.26.1 НК РФ), до них також відноситься:
- Спрощена система оподаткування (гл.26.2 НК РФ);
- Система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід для окремих видів діяльності (гл26.3 НК РФ);
- Система оподаткування при виконанні угод про розподіл продукції (гл.26.4 НК РФ).
Нова редакція гл.26.1 НК РФ В«Система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників (єдиний сільськогосподарський податок) В»діє з 1 січня 2004р. br/>
Платники податків
Платниками податків є організації та індивідуальні підприємці, які є сільгосптоваровиробниками, що перейшли на сплату єдиного с/г податку (ЕСХН) у встановленому порядку. p> Сільськогосподарськими товаровиробниками визнаються:
1. Організації та індивідуальні підприємці:
- що виробляють сільгосппродукцію;
- здійснюють її первинну і наступну (промислову) переробку з сільгоспсировини власного виробництва (у тому числі на орендованих основних засобах) (постанова Уряду РФ від 25.07.2006 N 458);
- реалізують цю продукцію. p> Обов'язкове умова: щоб у загальному доході було не менше 70% доходу від вищеперелічених видів діяльності. p> 2. Сільськогосподарські споживчі кооперативи, переробні, збутові, торговельні, постачальницькі, садівничі, городні, тваринницькі, створені відповідно до Федерального закону "Про сільськогосподарську кооперації ". p> Обов'язкове умова: частка доходів від реалізації сільгосппродукції власного виробництва членів даних кооперативів, а також від робіт (послуг) для членів цих кооперативів становить у загальному обсязі доходів не менше 70%. p> 3. Місто-і поселкообразующіе рибогосподарські організації з чисельністю працюючих з урахуванням спільно проживають членів сімей не менше половини чисельності населення відповідного населеного пункту. p> Обов'язкові умови:
1) якщо середня чисельність працівників, що визн...