я виробництва декількох видів продукції і в момент скоєння їх неможливо віднести на конкретний вид продукції (робіт, послуг). Такі витрати розподіляються між окремими видами продукції непрямим шляхом залежно від обраної підприємством бази розподілу. До непрямих витрат можна віднести загальновиробничі витрати, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, управлінські витрати і т. д. Особливістю непрямих витрат є їх незмінність в межах масштабної бази (певний інтервал обсягу виробництва, при якому витрати залишаються постійними). ​​p align="justify"> За своїм призначенням витрати діляться на основні і накладні.
Основними називають витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (наданням послуг, виконанням робіт). Це вартість сировини, матеріалів, амортизація основних виробничих фондів, оплата праці виробничих робітників. p align="justify"> До накладних належать витрати з обслуговування та управління виробництвом (загальновиробничі) і обслуговування і управління підприємством (загальногосподарські).
До загальновиробничих витрат можна віднести витрати на утримання устаткування, утримання апарату управління виробничих підрозділів і т. д. До загальногосподарських відносять адміністративно-управлінські витрати, оплату консультаційних послуг, що надаються сторонніми організаціями, і т. д.
Класифікація витрат на основні і накладні має важливе значення при організації роздільних систем обліку повних і часткових витрат на виробництво.
У собівартість випущеної продукції повинні включатися лише виробничі витрати, і з цією метою витрати групуються на витрати, що входять у собівартість продукції, і позавиробничі витрати.
До витрат, що входять до собівартості продукції, відносять тільки виробничі витрати, тобто пов'язані з виробництвом готової продукції і незавершеним виробництвом до моменту реалізації (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, загальновиробничі витрати).
Позавиробничі витрати (витрати звітного періоду) не враховуються при оцінці запасів. Розмір позавиробничих витрат залежить в основному від тривалості періоду, в якому вони виникли, а не від обсягів виробництва. До них відносять витрати невиробничого характеру: комерційні (пов'язані зі збутом продукції) та адміністративні. p align="justify"> Така класифікація відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, відповідно до яких для оцінки запасів виробленої продукції до собівартості продукції повинні включатися лише виробничі витрати.
Також витрати поділяються на одноелементні та комплексні.
Одноелементні називають однорідні витрати на виробництво. За цією ознакою витрати, утворюють собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреб...