ються до тієї чи іншої акції, при цьому національна і релігійна приналежність виконавців не є свідченням приналежності до конкретного державі або релігійному руху;  
 В· використання права на політичний притулок для закріплення присутності терористів в деяких державах; 
  В· здійснення проникнення в суспільні й державні політичні, економічні та силові структури; створення під прикриттям своїх агентів в органах влади розгалужених мереж центрів і баз з підготовки бойовиків, складів зброї і боєприпасів, фірм, компаній, банків, фондів, що використовуються для фінансування проведених операцій; 
  В· широке використання наркобізнесу і торгівлі зброєю для поповнення фінансових засобів; 
  В· поява тенденції переходу від здійснення окремих терористичних актів до масштабних акцій, що набирає характер диверсійно-терористичної війни, в ході якої широко застосовуються методи інформаційно-психологічного впливу, в тому числі для створення атмосфери загального страху, збудження антиурядових настроїв у суспільстві з метою успішної боротьби за вплив і влада. 
  Теракти в США відрізняють: 
  В· надзвичайно високий рівень планування, підготовки та проведення; 
				
				
				
				
			  В· найвища синхронізація дій; 
  В· попередня гра на ринку цінних паперів в передбаченні їх знецінення (до речі, про підсумки розслідування за цими фактами, а також назви конкретних компаній-гравців так і не чути); 
  В· демонстраційний характер терактів (руйнування символу світової банківської системи); 
  В· продумане до дрібниць інформаційне забезпечення (у тому числі, заздалегідь протягом тривалого часу розкручується символ В«ісламського фундаменталізмуВ») ​​і ін; 
  В· підготовка терористів на територіях, як самих Сполучених Штатів, так і низки розвинених країн Європи (Англії, Німеччини). 
   Терористичні акти у США 11 вересня 2001 року є  ні чим іншим, як  великомасштабної провокацією ,  яка має мети : 
  В· Прискорення  побудови нового світового порядку : концепція В«золотого мільярдаВ» з подальшим переходом від демократії до силового підходу (диктатурі) в глобальному масштабі при вирішенні будь-яких проблем; обмеження В«правВ» і В«свободВ» буде здійснюватися і вже здійснюється під приводом необхідності боротьби з В«Міжнародним тероризмомВ».  У цьому світлі слід розглядати відмову США від підписання Кіотського протоколу, прагнення дезавуювати Договір щодо протиракетної оборону 1972 року, а також їх готовність до відмови від практики підписання тих чи інших угод, покликаних регламентувати на основі міжнародного права основні принципи сучасного світоустрою на чолі з ООН, падіння авторитету якої, інспіроване знову-таки США, спостерігається в даний час.  Тільки за перший місяць після терактів у США в різних країнах Заходу під егідою боротьби з міжнародним тероризмом було прийнято ряд законодавчих актів розширюють можливості і права спеціальних служб щодо використання різних коштів, які по ряду ха...