мо метою було звільнення селян від кріпацтва. На цих зборах Пестель висунув і вимога царевбивства. Він знаходив необхідної страту колишнього монарха для закріплення республіки. Вже на другому засіданні суспільства було вирішено питання про диктаторської влади обраних начальників (Пестель, Юшневський і Микита Муравйов). Строга дисципліна, безумовне і негайне покора обрану директорії були прийняті беззастережно.
Вже тоді було зрозуміла необхідність створення Північного товариства в Петербурзі - починати повстання на околиці такої великої країни як Росія було безглуздо.
Північне суспільство спочатку виникло у вигляді двох співіснуючих груп: перша - група Микити Муравйова, який написав свій проект програми та статуту нового таємного суспільства в дусі більш радикальному, ніж постанови Московського з'їзду 1821; другою була група Миколи Тургенєва, що спирався на членів суспільства в Ізмайловському полку, вона була солідарна з програмою Московського з'їзду.
В«Російська правда В»П. І. Пестеля іВ« Конституція В»М. М. Муравйова
Конституційний проект Пестеля В«Руська правдаВ» був плодом тривалого і наполегливої вЂ‹вЂ‹праці. У даному документі намічалося 10 глав (про кордони держави; про племена Російське держава населяють, про стани держави тощо), але написані і повністю оздоблені лише перші дві глави і велика частина третьою. Решта глави були тільки в чорновому варіанті, або тільки у вигляді уривків. Але, залучаючи додаткові документи, можна відтворити уявлення про конституційному проекті Пестеля в цілому і виділити наступні ключові моменти:
В§ Рішуче і корінне знищення кріпацтва, причому єдино можливим варіантом Пестель вважав звільнення селян із землею
В§ Аграрний проект: вся оброблювана земля в кожній волості ділилася на дві частини - перша була громадською власністю, інша - приватної
В§ Республіканський лад: законодавчою владою володів однопалатний парламент, виконавчої - В«Державна думаВ» у складі п'яти осіб. p> Проект Пестеля відбивав погляди радикальної частини декабристів, В«КонституціяВ» Муравйова - помірною.
Микита Муравйов виступав за конституційну монархію - політичну систему, в якій виконавча частина належала імператору, а законодавча - парламенту (В«Народне віче В»). Виборче право громадян обмежувалося досить високим майновим цензом. Таким чином, з політичного життя країни виключалася значна частина незаможного населення. У В«КонституціїВ» також наголошувалося необхідність скасування кріпосного права і особистого звільнення селян. Поміщицька земля вважалася недоторканною, селянам передбачалося передати у володіння присадибна ділянка і по 2 десятини орної землі на двір. Цього було явно недостатньо для ведення рентабельного селянського господарства.
Боротьба за об'єднання Північного і Південного товариств
Питання про вироблення спільної ідеологічної платформи, єдиного плану дій був важливим у житті таємного суспільства, але виробити його було нелегко. Жителі півдня трималися своєї радикальної лінії, а сіверян тривожила і програма Південного товариства, і фігура самого Пестеля як майбутнього диктатора.
У березня 1824 Пестель приїхав до Петербурга з величезним манускриптом В«Руської правдиВ». Відбулися зборів Північного товариства, на яких велися довгі суперечки щодо програми південців. Пестель не хотів поступатися нічого і вимагав, щоб В«Російська Правда В»була прийнята як ідейна платформа майбутнього перевороту. Йому не вдалося домогтися згоди, але цей приїзд сильно сколихнув північне суспільство і спонукав його в діяльності.
Було прийнято рішення скликати після серйозної підготовки з'їзд обох товариств у 1826 р., на якому передбачалося остаточно виробити спільну програму.
Вже при роботі над загальною програмою була помітна наступна тенденція: ідея республіки перемагала ідею конституційної монархії, а ідея установчих зборів почала перемагати ідею диктатури Тимчасового революційного уряду.
Міжцарювання. План державного перевороту
У листопаді 1825 р. в Таганрозі несподівано помер Олександр I. Сина в нього не було, та спадкоємцем престолу був його брат Костянтин. Але так як Костянтин був одружений на простий дворянкою і за правилами спадкування престолу не міг передати престол своїм нащадкам, він відрікся від престолу. Спадкоємцем Олександра I повинний був стати наступний брат, Микола. Зречення Костянтина трималося в таємниці, 27 листопада населення було приведено до присяги Костянтину. Складалося двозначне і вкрай напружене становище міжцарів'я. Микола боявся народного обурення та виступи таємного товариства. Тому він вирішив, нарешті, оголосити себе імператором, не чекаючи від брата формального акта зречення. В«ПереприсягаВ» в Петербурзі була призначена на 14 грудня. p> Декабристи виявилися в вкрай складному становищі. Вже було відомо, що доноси на них вже лежать н...