йно, подібних свідчень можна навести велику кількість. p align="justify"> У роки Першої світової війни закавказькі території опинилися під пильною увагою європейських держав. Військові дії охопили і вірменські вілайєти Туреччини. Російські війська були введені в ці землі, що послужило стимулом до пожвавлення національно-визвольної боротьби вірменського населення і висунення ним вимог на визнання права самовизначення і возз'єднання вірменських територій в єдину національну державу. Піднесенню визвольного руху вірмен сприяла і "Декларація прав народів Росії", проголошена 4 січня 1918 Радою народних комісарів (РНК) РРФСР. Цим документом Радянський уряд Росії підтверджувало визнання свободи самовизначення народів, що населяли колишню царську імперію. У Закавказзі з'являлися перші спроби створення самостійних державних об'єднань, в тому числі і Вірменської Республіки. p align="justify"> Визвольні пориви вірмен наштовхувалися на жорсткий опір турків, для яких незалежна Вірменія могла становити загрозу самій Османської імперії. Тому антитурецькі виступи в східних вилайетах султанські влади розцінили як результат провокаційної діяльності агентів Росії. З цього приводу американський політолог М. Гюнтер писав: "Російська імперія з перемінним успіхом намагалася використовувати вірменське населення в Османській імперії як п'яту колону". Він стверджував, що геноцид вірмен став відповіддю на допомогу і співчуття вторгненню російських військ до Турецької Вірменію в часи Першої світової війни. p align="justify"> Революційні події в Росії 1917 призвели до серйозних змін в Закавказзі, де на територіях колишньої царської імперії з'явилися незалежні державні утворення. Серед них стала і Республіка Вірменія. 11 січня 1918 РНК РРФСР виступив зі спеціальною Декретом "Про Турецької Вірменії", в якому підтверджувалося право всього вірменського народу на утворення своєї суверенної держави. Радянський уряд Росії заявляло, що освіта Вірменського держави було можливо при забезпеченні попередніх гарантій, а саме: 1) виведення російських військ з меж Турецької Вірменії та освіта вірменської народної міліції, 2) повернення біженців-вірменів і емігрантів в межі Турецької Вірменії, 3) повернення вірмен, насильно виселених під час війни турецькими військами; 4) утворення тимчасового народного уряду у вигляді Рад депутатів вірменського народу.
Однак не Туреччини, а Радянської Росії довелося виводити війська з Турецької Вірменії. На переговорах у Брест-Литовську Німеччини та її союзникам по новій коаліції вдалося зобов'язати Росію зробити "все, від неї залежне, щоб забезпечити якнайшвидше очищення провінції Східної Анатолії та їх впорядковане повернення Туреччини". У ст. 4 Брестського мирного договору від 3 березня 1918 р. Радянський уряд погодився з наступного записом: "Округа Ардагана, Карса і Батума негайно очищаються від російських військ. Росія не втручатиметься в нову організацію державно-правових і міжнародно-пр...