редиту обумовлюються рядом факторів. p align="justify"> перше, підприємства вдаються до кредиту, як до засобу виживання в складній фінансовій ситуації. При цьому висока навантаження з обслуговування залучених кредитів в кінцевому рахунку лягає тягарем на фінансові результати господарської діяльності підприємства. p align="justify"> По-друге, розвивається і дугою тип потреби в кредиті, що випливає з економічного інтересу кредитоотримувача. Кількісні аспекти меж кредиту визначаються, з одного боку, зацікавленістю позичальника в його використанні і, з іншого боку, наявністю можливості у позичальника погасити позику і відсотки по ній в обумовлені терміни [11]. p align="justify"> Сьогодні реальний сектор економіки гостро потребує залучення банківських кредитів. З іншого боку, розвиток банківського сектора на тлі стиснення ринку боргових зобов'язань та посилення вимог до валютних операцій, також неможливо без подолання його відірваності від виробничої сфери, без активізації його зв'язків з економікою. p align="justify"> Перспективи розвитку реального і банківського сектора економіки слід пов'язувати як з загальною зміною середовища їх функціонування, так і з переглядом принципів взаємодії конкретних підприємств і банків. Визначення кредитних відносин в якості ключових обумовлено зростаючою в сучасних умовах потребою підприємств у фінансових ресурсах при обмеженості власних [14]. p align="justify"> Останнім часом проблеми сільського господарства та продовольчого ринку набули статусу особливо значущих. Критичне становище галузі, непроста ситуація на продовольчому ринку призвела до необхідності створення добре налагодженої системи кредитування сільських виробників [19]. p align="justify"> Сучасна система сільського кредитування як елемент фінансово-кредитної інфраструктури агропромислового комплексу почала складатися в процесі реформ в кінці 1980-х рр..
У 1992-1994 рр.. централізовані кредитні ресурси надавалися товаровиробникам агропромислового комплексу Міністерством фінансів Росії, а також Центральним банком РФ через комерційні банки. У той період оптові ціни на продукцію та послуги виростали щорічно в 6-8 разів. Але й банківські ставки збільшилися до 210%. Тим часом ціни на сільськогосподарську продукцію відставали у своєму зростанні. До того ж короткострокові кредити швидко знецінювалися, а борги банкам наростали. У результаті комерційні банки, які кредитували сільське господарство, зазнали збитків, а частина з них розорилася. p align="justify"> У 1995-1996 рр.. стали виробляти товарне кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Це був вимушений захід, обумовлена ​​складним фінансовим становищем на селі. Взаємні неплатежі стали нормою господарювання. Тому підприємства отримували паливно-мастильні матеріали, добрива в обмін на продукції майбутнього врожаю. p align="justify"> У 1997 р. система кредитування знову змінилася. Був створений спеціальний фонд для кредитування підприємств і орг...